Лишай у собак
Будь-яка цятка, виявлена на тілі вихованця, має стати причиною термінового звернення до ветеринарного лікаря, тому що лишай у собак може виникнути незалежно від віку та умов утримання. Найчастіше хвороба проявляється восени та взимку. Фахівці пов'язують сезонність патології з дефіцитом ультрафіолету та нестачею вітамінів. Але є й інші причини розвитку лишаю. Про них, а також про особливості лікування та профілактики захворювання – далі у статті.
- Як собака може заразитися позбавляємо
- Симптоми на початку захворювання
- Фото лишаючи у собак
- Види позбавляючи собак
- Діагностика
- Лікування лишаючи у собак
- Що можна зробити, щоб прискорити одужання
- Як запобігти злизуванню мазі та расчеси у собаки
- Чи можна використовувати йод для лікування лишаю
- Харчування собак при лікуванні лишаю
- Як правильно наносити мазь
- Чи може заразитися людина чи домашні тварини
- Чи існує щеплення від лишаю у собак
- Профілактика лишаючи у собак
Як собака може заразитися позбавляємо
Лишай у собак має грибкову та вірусну природу. «Підхопити» захворювання чотирилапий друг може кількома шляхами:
- за допомогою прямого контакту з хворою твариною;
- через предмети побуту (миска, повідець, нашийник, гребінець та інші), що належать зараженому собаці;
- через ґрунт, траву і так далі.
Імовірність розвитку лишаю значно підвищується, якщо у тварини знижений імунітет. Такий стан може бути обумовлений вагітністю собаки або лактацією, нещодавно перенесеним інфекційним захворюванням, мізерним раціоном.Захисні сили знижені і у випадку, якщо вихованець тривалий час приймав кортикостероїдні засоби, а також за наявності злоякісної пухлини.
Безпритульні тварини, і ті, що мешкають у поганих умовах, становлять особливу групу ризику. Вогкість, відсутність гігієни, велика щільність (наприклад, у притулках) та інші фактори провокують стрімке поширення грибка.
На замітку: особливої уваги з боку власників вимагають собаки з довгою та густою вовною. Через особливості волосяного покриву їхня шкіра погано провітрюється, що робить таких вихованців найбільш уразливими перед інфекцією.
Симптоми на початку захворювання
На які симптоми позбавляючи собак треба звернути увагу в першу чергу? Прихований період хвороби в середньому триває близько 10-14 днів, залежно від виду лишаю. Тільки після цього стають помітними ознаки хвороби.
На початковій стадії позбавляючи господар помітить такі прояви:
- тварина чухає те саме місце;
- в області сверблячки помітно поверхневе ураження шкіри у вигляді зміни кольору, поламаних волосин, тріщин, лущення та інших;
- поступово пляма збільшується, з'являються нові осередки;
- собака стає млявою.
Найчастіше ураження шкіри з'являються на лапах вихованця, внизу живота, на морді.
Вживати заходів потрібно швидко, оскільки захворювання поширюється з великою швидкістю. Крім того, знижений імунітет та пошкоджена поверхня шкіри сприяють приєднанню бактеріальної інфекції та розвитку інших захворювань.
Фото лишаючи у собак
Види позбавляючи собак
У собак діагностують кілька видів лишаю, кожен з яких має свою природу, симптоматику та підходи до лікування.Саме тому ветеринарні лікарі наполягають на тому, щоб при виявленні у вихованця підозрілих плям на шкірі господарі одразу зверталися до клініки. У той же час, кожен власник повинен знати, як виглядає той чи інший вид захворювання. Це дозволить швидко вжити заходів профілактики для домочадців (деякі грибки можуть передаватися людині) та тварини (зупинити подальше поширення).
Рожевий лишай
Рожевий лишай є алергічною реакцією на інфекцію, ймовірно, вірусної природи. Більшість фахівців пов'язує розвиток цього виду захворювання у домашнього собаки з генетичною схильністю. Ураження шкіри, як правило, відбувається на тлі вірусних хвороб травного тракту, органів дихальної системи після щеплень.
Рожевий лишай характеризується хронічним перебігом, тому повністю вилікувати тварину не вдасться. Хвороба виникає щоразу, коли у вихованця знижується активність імунної системи: при стресах, неповноцінному раціоні, частих хворобах. При цьому собака не є джерелом небезпеки для інших тварин та людини. Однак за наявності у них такої ж схильності та низького імунітету ймовірність зараження – хай навіть мізерна – існує.
Як розпізнати рожевий лишай у домашнього собаки? Даний вид характеризується наступною клінічною картиною:
- плями не перевищують 2 см;
- місця ураження мають рожевий відтінок із жовтуватою серединою;
- основна маса висипів локалізована в паху, на морді;
- поступово відбувається руйнування вогнищ із формуванням жовтих ділянок із лущенням епідермісу.
Увага: рожевий лишай може ускладнитися проникненням у шкіру грибків, бактерій, вірусів, тому зволікати з лікуванням не можна.
Мокнутий лишай
Мокнутий лишай – це імунна відповідь організму собаки на алерген; екзема, основу якої відсутня інфекційна природа. Алергеном може бути будь-яка речовина (ліки, їжа тощо), розлади гормонального фону. Захворювання має хронічний характер і проявляється наступною клінічною картиною:
- на поверхні шкіри виникають припухлості, гарячі на дотик, сверблячі та болючі;
- поступово з їхньої місці утворюються бульбашки;
- в осередку поразки відбувається облисіння;
- виділення з бульбашок поступово стають гнійними;
- найчастіша локалізація – щоки, куприк, шия.
У міру одужання шкіра покривається скоринкою, з-під якої проглядає здорова тканина.
Так як мокнутий лишай приносить собаці значні муки у вигляді сверблячки, вона починає сильно розчісувати шкіру. Це може спровокувати збільшення площі уражених ділянок та приєднання інфекції.
Стрижучий лишай
На відміну від попередніх видів, стрижучий лишай (стрижений) – захворювання грибкової природи. Його розвиток зумовлений проникненням у шкіру грибів роду Microsporum чи Trichophyton, викликаючи, відповідно, мікроспороз чи трихофітію. Стригучий лишай – небезпечна та заразна хвороба, яку можна визначити за такими ознаками:
- невеликого розміру осередку ураження шкіри (близько 20 мм);
- колір плям - від рожевого до коричневого;
- явно проглядається їхній контур;
- локалізація - основа хвоста, кінцівки;
- сильний свербіж;
- облисіння уражених ділянок.
Для інфекції характерна швидка швидкість поширення.Якщо не вживати заходів, то за короткий термін грибок може призвести до загибелі собаки.
Висівкоподібний лишай
Цей вид захворювання викликається дріжджовим грибком роду Маласезія, який і в нормі живе на поверхні шкіри не лише собак, а й інших тварин та людей. За відсутності пошкоджень епідермісу, сильному імунітет мікроорганізм не виявляє агресії. В іншому випадку грибок посилено розмножується, виділяючи у великій кількості їдку кислоту, яка буквально «роз'їдає» епідерміс.
Інша назва лишаю – різнокольоровий. Це з різними відтінками вогнищ поразки: рожевий, бурий, коричневий. Ще одна ознака – облисіння уражених ділянок. Так як плями швидко збільшуються і зливаються, захворювання може в короткий термін поширитись по всьому тілу собаки.
Діагностика
Перед тим, як лікувати собаку від лишаю, потрібно провести діагностику виявленої патології та диференціювати її від інших захворювань шкіри. Грибковий лишай у собак можна сплутати з такими хворобами, як дерматоз, піодермія, себорейна екзема, мокнутий та рожевий лишай.
Для діагностики використовують такі методи:
- просвічування лампою Вуда;
- аналіз вовни (посів);
- біопсії шкіри.
Мікроскопічне дослідження дозволяє виявити наявність/відсутність спор та міцелію, посів дає можливість визначити рід грибка. Крім того, обов'язковими є лабораторні аналізи сечі та крові вихованця. Додатково лікар може призначити проведення алергічних тестів та проб.
Лікування лишаючи у собак
При діагностуванні лишаю у собак показано комплексне лікування. Воно спрямоване на вирішення кількох завдань:
- знищення патогенних мікроорганізмів – причини захворювання;
- запобігання поширенню вогнищ та приєднання вторинної інфекції;
- усунення сверблячки, больових відчуттів;
- нормалізація імунної системи вихованця.
Для цієї мети використовують зовнішні та внутрішні лікарські засоби у формі мазей, кремів, гелів, розчинів, таблеток. Якщо хвороба виявлена початковому етапі, частіше застосовують зовнішні препарати. При системному ураженні організму показані таблетки та ін'єкції.
Зовнішні препарати при лишаї собак
У ветеринарній аптеці місцеві препарати, призначені для лікування лишаючи у собак, представлені у великому асортименті. Який засіб використовувати найкраще у конкретному випадку – скаже лікар після діагностики тварини. Самостійне лікування лишаю не рекомендується, оскільки загрожує посиленням захворювання та розвитком ускладнень.
Протигрибковий, протизапальний, антибактеріальний, антигістамінний
Токсично, з обережністю при хворобах печінки у тварини. Тільки за показаннями лікаря
Проводять лише 4 процедури. Можна використовувати для обробки місця собаки.
У складі містить дьоготь, скипидар, ланолін, оксид цинку та інші компоненти. Сприяє зростанню вовни.
Важливо: всі лікувальні процедури проводять у рукавичках!
Ліки для внутрішнього застосування
Залежно від стану собаки ветеринар може призначити додатково симптоматичну, підтримуючу та протигрибкову терапію у вигляді препаратів для внутрішнього прийому:
- якщо грибком уражена значна частина тіла тварини – антигрибкові засоби (Флуконазол, Нізорал);
- у разі приєднання вторинної інфекції – антибактеріальні препарати (Амфотерицин, Ністатин);
- для підтримки печінки – гепатопротекторні засоби (Гепатовет);
- для усунення симптомів алергії – антигістамінні препарати (Супрастин, Діазолін);
- з метою нормалізації імунної системи – імуностимулятори та імуномодулятори (Глікопін, Імунофан);
- для профілактики порушень із боку травного тракту – пробіотики (Олін, Лактобіфадол);
- вітаміни (аміновіт).
Лікування народними засобами
Лікування в домашніх умовах може супроводжуватись використанням народних засобів. При цьому слід пам'ятати, що одними народними рецептами грибок у тварини не вилікувати. Такі види позбавляючи, як стригучий або мокнучий, можуть лише поширитися на велику площу та посилити стан собаки, тому народні засоби допускається застосовувати як додаткові симптоматичні.
Найчастіше методи домашнього лікування лишаю у тварин представлені зовнішньою обробкою уражених ділянок будь-яким складом. Це можуть бути: яблучний оцет, дьоготь, пропущений через часнику часник (його можна змішувати з медом, маслом камфори, винним оцтом, маслом чайного дерева). На інфекційні осередки наносять навіть моторне масло. Як правило, обробка плям проводиться кілька разів на день.
Увага: перед застосуванням будь-якого народного рецепту слід обов'язково порадитись із лікарем!
Що можна зробити, щоб прискорити одужання
Як вилікувати собаку від лишаю, не допускаючи розвитку ускладнень? Основною умовою є дотримання рекомендацій ветеринарного лікаря. Давати тварині препарати потрібно у суворій відповідності до призначеного курсу та дозування, не пропускаючи прийоми. Не допускається самовільної заміни ліків іншим, а також припинення терапії раніше терміну.Власник собаки має бути готовим до того, що в деяких випадках лікування може зайняти місяць і більше.
Прискорити одужання чотирилапого друга, запобігти поширенню інфекції допоможе обробка спеціальними шампунями, до складу яких входять протигрибкові компоненти. Такі засоби догляду за вовною обережно діють на поверхню шкіри, але використовувати їх тривалий час не рекомендується. Щоб уникнути надмірної сухості епідермісу, слід діяти за інструкцією.
Як запобігти злизуванню мазі та расчеси у собаки
Вогнища лишаю викликають сильний свербіж у вихованця. Коли він чухає уражену ділянку, відбувається поширення інфекції на сусідні здорові тканини, що суттєво віддаляє одужання. Те саме відбувається, якщо тварина злизує нанесену мазь.
Якщо осередки поодинокі, можна заклеїти їх пластиром або забинтувати, попередньо наклавши на уражену ділянку марлевий тампон із маззю. Попередити розчісування великих областей можна за допомогою спеціального коміра. У разі, коли собака чинить опір такому пристосуванню і знімає його, слід надіти на нього комбінезон.
Чи можна використовувати йод для лікування лишаю
Застосування йоду на лікування лишаю в собак залежить від виявленого збудника. Так, при стригучому різновиді хвороби цей препарат має найбільш ефективну дію. Використовувати розчин йоду при рожевому лишаї не рекомендується. В інших випадках засіб не призводить до якогось вираженого результату. Слід зазначити, деякі ветеринарні лікарі категорично проти застосування йоду від лишаю.Судячи з відгуків, не варто намагатися самостійно виліковувати незвичайну «пляму», використовуючи йод як панацею, – це може призвести до плачевних наслідків для собаки.
Харчування собак при лікуванні лишаю
Особливо це стосується рожевого та мокнучого видів захворювання, які мають алергічну природу.
- картопля;
- шоколад;
- солодощі;
- копченості;
- спеції;
- будь-які продукти, що містять барвники, ароматизатори, консерванти та інші добавки.
При лишаї, що мокне, потрібно на деякий час прибрати з меню вихованця м'ясо і м'ясні продукти.
Як правильно наносити мазь
Чим краще підготовлена уражена ділянка шкіри собаки при лишаї, тим більшого ефекту можна досягти від лікувальної мазі, тому алгоритм дій при обробці інфекційного вогнища має знати кожен власник.
- Заздалегідь готують такі предмети: медичні гумові рукавички, ножиці з тупим кінцем, металеву ємність та сірники, мильний розчин, антисептичний засіб (фурацилін, хлоргексидин, перекис водню), пінцет, марлеві серветки, лікувальну мазь.
- Перед тим, як приступати безпосередньо до процедури, одягають рукавички.
- Уражену ділянку шкіри обробляють антисептичним розчином.
- Якщо по периферії вогнища є волосяний покрив, шерсть акуратно зістригають на відстані приблизно 5 мм від ураженого епідермісу.
- За наявності корост їх просочують розчином мила до повного розм'якшення.
- Пінцетом струпи видаляють, а ділянку знову обробляють антисептиком.
- За допомогою серветки видаляють залишки вологи.
- Наносять мазь.
Після закінчення обробки всіх уражених ділянок зістрижену вовну та серветки слід спалити.
Чи може заразитися людина чи домашні тварини
Кожен господар собаки повинен знати, який вид лишаю передається людині та іншим тваринам. Щодо стригучого позбавляючи відповідь однозначний – це захворювання має високий рівень контагіозності і дуже заразно. При його діагностуванні тварину потрібно обов'язково ізолювати від інших вихованців та домочадців (особливо дітей).
Мокнутий лишай небезпеки для оточуючих не становить, оскільки є екземою алергічного походження. Звичайних гігієнічних заходів при догляді за вихованцем, що хворіє, цілком достатньо.
Можливість передачі інфекції при рожевому лишаї зараз під питанням. Думки експертів різних спеціалізацій суперечать один одному: одні вважають, що це захворювання заразне, інші стверджують протилежне. Загалом прийнято вважати, що якщо у людини сильний імунітет, то рожевий лишай для нього небезпечний. Якщо ж імунна система дає збій (через вік, хвороби та інші причини), то найкраще триматися від тварини подалі.
Висівкоподібний лишай теж не становить небезпеки для людини і тварин, тому що грибок є і на поверхні їхнього тіла. Існує теоретична ймовірність розвитку хвороби у домочадців за умови сильно зниженого імунітету, тому якщо в квартирі міститься собака, хвора на висівковий лишаєм, краще перестрахуватися та ізолювати її від дітей, старих чи ослаблених людей.
Чи існує щеплення від лишаю у собак
Попередити розвиток лишаючи у собаки можна, поставивши спеціальну вакцину.Хороші відгуки мають препарати Вакдерм та Ментавак. Це внутрішньом'язові ін'єкції, у складі яких містяться неактивні гриби, що викликають лишай. Вакцини можна ставити після обстеження чотирилапого друга, проведення дегельмінтизації, огляду ветеринаром. Вакцини можна застосовувати і у випадку, якщо тварина вже хворіє на позбавляємо. Самостійна постановка ін'єкцій не рекомендується, оскільки дозування та курс потребують індивідуального підходу.
Профілактика лишаючи у собак
Запобігти розвитку лишаючи у собак можна, дотримуючись ряду профілактичних заходів:
- захистити вихованця від контакту з незнайомими та бездомними тваринами;
- дотримуватись санітарно-гігієнічних норм, своєчасно мити собаку відповідними засобами (у тому числі профілактичними);
- правильно годувати вихованця, не допускаючи наявності у складі їжі можливих алергенів;
- стежити, щоб раціон тварини був повноцінним;
- своєчасно ставити щеплення;
- не обмежувати вихованця у прогулянках;
- уникати використання сторонніх мисок, нашийників та інших предметів ужитку;
- вчасно лікувати виявлені захворювання, не допускаючи сильного зниження імунітету.
З кожним роком мікроби піддаються мутації і стають все більш стійкими до лікарських засобів, що застосовуються, тому єдиної і на 100% ефективної схеми лікування лишаю у собак не розроблено. Крім того, кожна тварина по-своєму реагує на ліки та збудники хвороби, що також позначається на швидкості та результативності терапії.
Проте лишай у собак можна вилікувати. Для цього потрібно швидко відреагувати на симптоми, привезти вихованця в клініку, дотримуватися рекомендацій фахівця і надалі дотримуватись заходів профілактики.
Лишай у собак
Випадання вовни, червоні плями на шкірі, свербіж і поява лупи - всі ці ознаки можуть вказувати на те, що собака починає лишай. Але як відрізнити його від інших дерматологічних захворювань та вилікувати тварину – з'ясуємо у цій статті.
Причини зараження
Головними джерелами інфікування у разі є їх шкірні лусочки, кірочки, волосся.
Це миски, лежанки, шлейки, зубні щітки, гребінці та багато іншого.
Грибок може жити на будь-яких поверхнях, включаючи підлогу, килими, меблі. У природних умовах – це ґрунт, трава.
Він може принести лишай на руках, брудному взутті або на одязі.
Отже, основний шлях зараження позбавляємо у бродячих та домашніх собак – контактно-побутовий. При цьому до групи ризику входять ті, хто:
- виношує цуценят або годує їх молоком;
- живе або досить часто перебуває в оточенні інших тварин (наприклад, у притулку);
- заражений екто-або ендопаразитами;
- має ушкодження шкіри (садна, розчеса, подряпини);
- відчуває постійний стрес;
- має низьку опірність до інфекцій через слабкий імунітет;
- погано харчується;
- нехтує правилами гігієни з вини господаря;
- належить літній віковій категорії;
- страждає на інші захворювання.
Загальна картина зараження виглядає наступним чином: Гіфи грибка прикріплюються до ороговілих ділянок, потім спускаються у волосяні фолікули, утворюють суперечки та проростають на шкірі, призводячи до її запалення, а також випадання вовни.
Симптоми та ознаки
Тепер поговоримо про те, як саме проявляється лишай:
- Найчастіше страждають такі ділянки, як хвіст, вуха, лапи, шия, голова собаки.
- Розмноження грибка супроводжується обламуванням волосся, його випаданням.
- Вовна стає рідкісною, сухою, тьмяною та короткою, а в деяких місцях може зовсім перестати рости.
- Алопеція зазвичай йде кругом.
- На уражених ділянках утворюються скоринки, світлі лусочки.
- З'являються пустули (гнійники), папули (вузлики).
- Шкіра червоніє, свербить.
- Деякі гриби сприяють розвитку себореї, що виявляється у вигляді червоних пухирців, припухлостей.
- Порушується зростання пазурів, на пластинах з'являються відшарування.
- У запущених випадках страждають усі три шари шкіри. З'являються ділянки, що мокнуть.
До перелічених симптомів додаються млявість тварини, поганий апетит, постійне занепокоєння, порушення сну.
Щоб зрозуміти, чим лікувати лишай у собак, потрібно знати, як він виглядає. Для цього радимо звернути увагу на реальні фото із ветеринарної практики фахівців:
Види позбавляючи собак
Скласти класифікацію позбавляючи тварин можна з урахуванням наступних чинників:
1) Тривалість течії: гостра чи хронічна.
Гострий дерматофітоз виникає при попаданні великої кількості суперечок на шкіру собаки, що характеризується стрімким утворенням вогнищ ураження. А хронічний протікає повільно, поступово ущільнюючи шкіру та сприяючи появі лусочок.
2) Площа: осередкова або генералізована.
Якщо лишай знаходиться на певних ділянках шкіри, то його називають осередковим. А якщо він поширюється по всьому тілу, то генералізованим.
Крім того, у собак дерматологи-ветеринари часто фіксують:
- Керіони – чітко обмежені, круглі, підняті, вузликові поразки у сфері морди чи передніх лап.
- Міцетоми – хронічні запалення м'яких тканин лап та поразка пазурів.
3) Глибина: поверхневий, атиповий, фолікулярний.
Поверхневий лишай у собак - це чітко обмежені ділянки, що лущиться, навколо яких стоншується шерсть.
Атиповий – відрізняється утворенням окремих ділянок шкіри з поріділим або повністю випалим волоссям. Ознак запалення немає. Візуально його легко прийняти за потертості чи садна.
Фолікулярний – проникає в дерму та підшкірну клітковину, викликаючи запалення та утворення абсцесів. Згодом спостерігаються серозні та гнійні виділення, які після висихання перетворюються на скоринки.
4) За формою: рожевий, мокнучий, висівковий, стрижучий, оперізуючий.
Ми дамо кожному з них невелику ознайомлювальну характеристику.
Рожевий
Рожевий лишай – це алергічна реакція організму на вірусну чи бактеріальну інфекцію. Найчастіше він передається генетично тваринам з ослабленим імунітетом.
Спочатку на тілі собаки з'являється невелика пляма рожевого кольору діаметром 2-3 см, на якій немає вовни. З часом воно починає жовтіти і покриватися скоринкою, що лущиться. А потім виникають такі самі плями, але вже в інших місцях.
Лікування рожевий лишай у собак не піддається, тому переходить у хронічну форму. Може проявлятися сильніше, коли вихованець хворіє на щось ще. Однак підтримуюча терапія дозволяє запобігти ускладненням.
Важливо відзначити, що наукою точно не встановлено, чи передається така форма іншим тваринам чи ні. Тому ветеринарний лікар має спостерігати за її перебігом регулярно.
Мокнутий
Мокнутий лишай або екзема теж викликана алергеном, який зазвичай є у кормі або лікарських препаратах. Інша причина може ховатися в гормональних збоях або спадковій схильності собаки.
Тварини починають мучити сильний свербіж, запалення з пухирцями гною, сильне випадання вовни. На дотик уражені ділянки будуть гарячими. Вони постійно підмокають і збільшуються в розмірах.
Для людини або інших чотирилапих патологія не становить небезпеки, але вимагає обов'язкового втручання ветеринарного дерматолога.
Висівкоподібний
Висівкоподібний лишай у собак викликається грибком Malassezia, який мешкає на шкірі кожної тварини та людини, але ніяк себе не видає. Однак при порушенні харчування та перебігу деяких захворювань він проявляється на місці будь-яких ранок у вигляді рожево-жовтих плям, без ознак запалення. Поступово ці цятки темніють і охоплюють все тіло.
У поодиноких випадках ця форма захворювання може бути заразною для людини з ослабленим імунітетом.
Стригучий
Трихофітія викликана грибками Microsporum або Trichophyton. Це найагресивніша форма захворювання, яка дуже швидко поширюється від хворих тварин до інших вихованців та людини.
Спочатку грибок знаходиться на поверхні шкіри, руйнуючи волосяний покрив. Виникає відчуття, що шерсть частково підстригли. Потім цих ділянках з'являються невеликі залисини. Наступний етап – розмноження патогенів, які провокують запалення, свербіж та біль у місцях розчісування. Якщо лікування такого лишай у собаки не ведеться, то грибок проникає ще глибше і захоплює найбільші ділянки, підвищуючи ризик абсцесу і навіть сепсису. Рани починають мокнути та рватися.
Оперізуючий
Оперезуючий лишай виникає від зараження вірусом герпесу. Він проявляється у вигляді великих ділянок на шиї та ребрах собаки, утворюючи пояс. Зовні нагадує людську застуду, яка часто вилазить на губах.Однак небезпека його у здатності глибоко проникати під шкіру, викликаючи перитоніт.
Як підбиття підсумків радимо ознайомитися з порівняльною таблицею «Види собачого лишаю»:
Різновид захворювання
Збудник
Локалізація
Зовнішній вигляд
Небезпека
Методи лікування
Припухлості з плетью,
мають підвищену температуру. Згодом вони утворюються в бульбашки, які можуть гноитися, а на
фінальної стадії формується кірочка.
Лише для тварин.
Відновлююча та підтримуюча терапія.
Слизові оболонки, спина, морда, живіт, груди.
Рожеві чи червоні
ділянки з лисинами, які можуть бути запаленими і лущитися. У важких випадках виникають "пояси"
ураженої шкіри.
Лише для тварин.
Імуномодулятори,
противірусні препарати, вакцинація від лишаю для собак.
Мікроскопічні гриби роду
Malassezia.
Припухлі ділянки шкіри,
від рожевого до коричневого кольору. Поступово на них утворюються лисини, вкриті лусочками. Без лікування розмір
плям постійно зростає, вони можуть зливатися воєдино.
У поодиноких випадках небезпечний не тільки для тварин, але і для людини.
Протигрибкові препарати, що загоюють засоби.
Ендогенний, алергічний чи вірус.
Невеликі (близько 2 см)
плями рожевого кольору, які згодом стають жовтими.
Лише для тварин.
Відновлююча та підтримуюча терапія.
Гриби з пологів Microsporum (мікроспорія) та Trichophyton (трихофітія).
Плями близько 2 см з
чіткими контурами та плетеними. Колір може бути різний – від рожевого до коричневого.
Протигрибкові препарати, що загоюють засоби.
Діагностика
Як тільки ви помітили у свого улюбленця і первинні ознаки дерматофітозу, потрібно терміново вирушити на прийом до ветеринарного дерматолога. Ці фахівці знають все про шкірні захворювання, тому зможуть точно поставити діагноз і вчасно зрозуміти, чим лікувати лишай у домашнього собаки.
З яких етапів складається діагностика? Перерахуємо їх по порядку:
1) Первинний огляд та збирання анамнезу.
На консультації дерматолог-ветеринар повинен уважно оглянути собаку, а також отримати від господаря таку інформацію:
- підлога, порода, вік;
- правила годування, догляду та утримання;
- спілкування чи спільне проживання з іншими тваринами;
- час появи скарг;
- симптоми та їх характер;
- загальний стан вихованця.
2) Стандартне клінічне обстеження.
Далі фахівець проводить терапевтичну перевірку, що складається з:
- аускультації (прослуховування) серця та легень;
- зважування;
- вимірювання температури;
- дослідження поверхневих лімфовузлів;
- огляду ротової порожнини, вух та очей;
- пальпації живота.
Після цього він докладно досліджує уражені ділянки, оцінює їх розмір та колір.
3) Діагностика лампою Вуда.
Лампа Вуда – це спеціальний прилад із ультрафіолетовим випромінюванням, який дозволяє ветеринарному дерматологу розпізнати шкірні захворювання. Простими словами, якщо якісь ділянки починають світитися, це говорить про наявність відхилень.
Грибкові поразки дають жовто-зелене, "кислотне" свічення. Але щоб їх знайти, потрібно провести лампою по всьому тілу собаки: від морди до кінчика хвоста.
Щоб зрозуміти, чим лікувати лишай у собаки, потрібно зробити забір біоматеріалу. Взяти потрібно вовну та скоринки з ураженої шкіри, щоб потім уважно вивчити їх під мікроскопом.
5) Передача зібраних матеріалів та їх аналіз у ветеринарній лабораторії.
Познайомимо вас із переліком основних способів лабораторної діагностики собачого лишаю:
Мікроскопічне дослідження полягає у перевірці наявності грибка в пошкодженому волоссі. Воно проводиться за допомогою цитології (фарбування уражених ділянок), гістології (вивчення тканин під мікроскопом) та дерматоскопії.
Наприклад, якщо причиною лишаю є гриби Trichophyton, то суперечки розташовуються вздовж стрижня як довгих ланцюгів. Якщо проблема у грибах роду Mycrocsorum, то суперечки хаотично розташовані навколо стрижня.
Додатково отриманий біоматеріал перевіряють на наявність вторинної мікрофлори та маласезіозного дерматиту, спричиненого дріжджовим грибом Malassezia Pachydermatis.
Справа в тому, що заражений матеріал завжди сприяє зростанню колоній на живильному середовищі з утворенням пігменту. Для перевірки цього лаборанти поміщають в неї DTM-агар, а також індикатор, що дозволяє визначити рН. Якщо дерматофіти там є, то вони почнуть рости і сприяти утворенню лужних сполук, які й змінять колір середовища на червоний. Це буде явним доказом того, що собака потребує лікування лишаю.
Вона допомагає визначити, до якої групи належать знайдені дерматофіти: мікроспорія, маласезія, трихофітія або епідермофітія. А також з'ясувати, чи заражений собака паразитами або іншими інфекційними захворюваннями.
6) Додаткове обстеження.
При необхідності дерматолог-ветеринар може призначити собаці загальний та біохімічний аналізи крові/сечі, а також провести алергопроби, оскільки деякі види лишаю мають алергічний характер.
Лікування лишаючи у собак
Як ви вже зрозуміли, лишай - це небезпечне захворювання шкіри, з яким потрібно боротися на ранній стадії. Але методи лікування залежать від конкретної форми дерматофітозу, тому ми розповімо про кожного з них окремо.
Вважається, що причина виникнення рожевого лишаю може ховатися:
- у зниженні імунітету;
- у сильному стресі;
- у алергічній реакції організму.
Рішення:
- Упорядковуємо емоційний стан тварини. Стрес може бути пов'язаний із переїздом, появою нового члена сім'ї тощо.
- Вивчаємо раціон харчування. Можливо, висипання почали поширюватися через те, що ви перевели вихованця на новий корм.
- Аналізуємо список лікарських препаратів та вітамінів, компоненти яких часто викликають алергічні реакції.
- Проходимо алергопроби, а також обстеження на інфекції та віруси.
- Якщо проблема в алергії – даємо собаці антигістамінні та заспокійливі засоби. Якщо причина в іншому захворюванні, то спочатку боремося із ним.
Екзема або мокнутий лишай у собаки – це алергічна хвороба, яка може пропадати на якийсь час, а потім знову проявлятися. Тому завдання ветеринара-дерматолога полягає в тому, щоб якнайшвидше знайти алерген і навчитися з ним боротися.
Рішення:
- Скласти індивідуальну дієту.
- Постійно обробляти уражені ділянки Креоліном (у вигляді розчину чи мила) або препаратом Лайм Сульфур.
- Після обробки наносити протигрибкові мазі, наприклад, Ям БК, Санодерм або Клотримазол-ВІТ.
- Давати антигістамінні та заспокійливі таблетки.
- Підтримувати імунітет за допомогою вітамінних комплексів («Гамавіт», «Аміновітал»).
Ця форма лишаю викликана грибком, тому в першу чергу треба боротися з ним.
Рішення:
- Якщо захворювання перебуває в першій стадії, то призначаються протигрибкові мазі. Це «Фунгівет-крем», «Лекадерм», «Клотримазол» та ін.
- Якщо стадія запущена, то в хід йдуть не лише мазі, а й пігулки, спреї, вушні краплі та шампуні.
- Додатково ветеринарний дерматолог може виписати антибіотики, імуностимулятори, гепатопротектори та антигістамінні.
Оперезуючий лишай у собак з'являється раптово і може швидко перейти в гостру форму, тому лікувати його потрібно відразу і комплексно..
Рішення:
- Встановити природу герпесу.
- Призначити курс противірусних препаратів та імуностимуляторів.
- Проводити регулярну обробку ран, підсушуючи їх і видаляючи скоринки, що сформувалися.
І закінчують наш список лікувальні заходи проти лишаю, що стриже.
Рішення:
- Щодня мити собаку протигрибковими шампунями.
- Наносити на ураження мазі: «Клотримазол», «Міконазол», «Іхтіолова» та ін.
- Боротися із запаленнями за допомогою цинкової/сірчано-дігтярної мазі або «Лекадерму».
- Вводити антибіотики у вигляді таблеток чи ін'єкцій.
Як прискорити процес одужання?
Допомогти своєму улюбленцю швидше відновитися можна, якщо під час лікування позбавляючи помістити собаку в стаціонар. Там вона перебуватиме під постійним наглядом ветеринарів, які зможуть вчасно робити процедури та відстежувати динаміку одужання. Крім того, в клініці вихованець буде ізольований від інших тварин та людей, тому ймовірність зараження знизиться у кілька разів.
Як запобігти зализуванню мазі та расчеси у собаки?
Найефективнішим способом захисту у разі єлизаветинский комір. Він не дасть собаці дотягнутися до ран, щоб розчесати їх чи злизати препарати.Тому знімати його не рекомендується, доки не завершиться процес лікування.
Чи можна використовувати йод для лікування лишаю?
Намагатися вилікувати лишай за допомогою обробки уражених місць йодом, зеленкою, перекисом водню та іншими засобами, що дезінфікують. категорично заборонено. Доведено, що вони лише погіршують перебіг патології та заважають фахівцям відрізнити її від інших шкірних захворювань.
Тому в домашніх умовах власники повинні користуватись тільки тими препаратами, які вказані у ветеринарному рецепті!
Дієта собак при лікуванні лишаю
Так як деякі форми позбавляючи собак мають алергічний характер, ветеринари-дерматологи призначають пацієнтам з таким діагнозом спеціальну дієту. Її склад залежить від того, які речовини або продукти викликають у вихованця негативну реакцію: свербіж, висипання, сухість шкіри та ін. Тому універсального рецепту тут нема.
Як правильно наносити мазь?
Позначимо правила нанесення кремів та мазей для собак:
- З метою захисту ми в першу чергу одягаємо стерильні рукавички.
- Зстригаємо 1 см вовни навколо поразки.
- Обробляємо ділянку антисептиком. Підійде звичайний розчин хлоргексидину.
- Якщо рана вкрилася скоринкою, перед видаленням її потрібно акуратно розмочити, просочивши ватним тампоном.
- Забираємо скоринки пінцетом.
- Ще раз обробляємо потрібну зону антисептиком та висушуємо все сухою серветкою.
- Наносимо мазь як на рану, а й навколо неї, з відривом близько 2-4 див.
Чи небезпечний лишай у собаки для людини?
Лишай може нести таку ж небезпеку для людини, як і тварин. Тому ми рекомендуємо ізолювати пацієнтів під час лікування, щоб не допустити подальшого поширення захворювання.Адже суперечки грибів чи бактерії можуть жити як на живих організмах, а й у навколишньому середовищі.
Вакцинація собак проти лишаю
Як запобіжний засіб лишаючи у собак ветеринари пропонують проводити вакцинацію від дерматофітозів. Найкраще вона діє на тварин, які жодного разу на них не хворіли або заразилися нещодавно.
Уколи ставлять внутрішньом'язово з інтервалом 10-14 днів. Попередньо собаку обробляють від екто- та ендопаразитів, а також перевіряють стан її здоров'я.
Імунітет від такого щеплення зберігається рівно рік, а потім господар може повторити процедуру ще раз.
Профілактика лишаючи у собак
Як підбиття підсумків перерахуємо ряд профілактичних заходів, які дозволять знизити ризик зараження собачим лишаєм.
- Дотримуватись правил гігієни: мити лапи після прогулянок, вичісувати шерсть, при необхідності відвідувати фахівців з грумінгу.
- Стежити за збалансованим харчуванням вихованця.
- Обмежувати контакти собаки із чужими тваринами.
- Не допускати появи травм, саден, порізів, ран та розчесів.
- Обробляти від паразитів кожні 3 місяці.
- Дотримуватись графіку вакцинації за віком, у тому числі, щорічно ставити щеплення від лишаючи собак.
- Раз на 6-12 місяців приводити вихованця до ветеринарного терапевта для перевірки його здоров'я.
- Підтримувати в чистоті спальне місце улюбленця (лежанки, підстилки, подушки тощо), миски, іграшки, шлейки, іграшки.
- Мити взуття після вулиці.
Робимо висновок: собачий лишай - це шкірне захворювання, яке може розвиватися на генетичному рівні або в результаті зараження тварин грибком або бактеріями. Його необхідно лікувати на ранній стадії в умовах стаціонару. Тоді ви захистите від недуги не лише інших тварин, а й самого себе.
З турботою про ваших улюбленців, ІВЦ МВА.