Ниркова артеріальна гіпертензія: лікування та симптоми

Терапевтичний курс підбирається індивідуально та відповідно до характеру основного захворювання. Відповідь на питання як лікувати підвищення ниркового тиску обов'язково включає дієту, що обмежує кількість солі.

Важливо відновити нормальну гемодинаміку, водний баланс в організмі, вивести надлишок рідини, нормалізувати серцеву діяльність, характер клубочкової фільтрації. Серед способів кардинального усунення ниркових проявів можна назвати консервативні та хірургічні методики. Підбір конкретної схеми робить лікар. Перелік препаратів широкий: протизапальні нестероїдного походження, глюкокортикоїди у різних дозах, антибактеріальні засоби та антисептики для внутрішнього прийому тощо.

1. Пієлонефрит лікується протизапальними та антибіотиками.
2. При гломерулонефриті підключаються імуносупресори, але з обережністю.
3. Нефрит усувається тим самим способом, як і пієлонефрит, але можливе хірургічне втручання.

Оперативне лікування показано у строго обмеженій кількості випадків, якщо іншого виходу немає.

Застосовують такі основні методи:

• ангіопластика - через артерію в суджену судину вводять катетер, крізь останній пропускають стиснене повітря для того, щоб він розсунув стінки судин, повернувши їх до початкового стану;
• стентування – замість потоку повітря посудина розширює стент;
• шунтування - у цьому випадку сильно пошкоджені ділянки вен і артерій січуться, а кров перенаправляють здоровими судинами.

Симптоми та перші ознаки

У дорослих патологія проявляється двома групами ознак: симптомами підвищеного тиску та проявами хвороб нирок.

Повільнопоточну форму ниркового тиску можна розпізнати за такими симптомами:

• стійкий підвищений тиск (як верхній, так і нижній);
• біль голови;
• запаморочення;
• знижена працездатність;
• слабкість у м'язах;
• задишка;
• почуття сильного серцебиття та дискомфорт у грудній клітці.

При швидкоплинній формі з'являються такі ознаки:

• сильно підвищений нижній тиск (120 мм рт. ст і вище);
• зниження гостроти зору;
• постійний головний біль, особливо в області потилиці;
• запаморочення;
• нудота та блювання.

Заходи профілактики

Щоб не допустити виникнення ниркової гіпертензії, важливо на регулярній основі дотримуватись простих, але дієвих профілактичних заходів. Для цього потрібно:

• не забувати вимірювати артеріальний тиск;
• при тривожних симптомах звертатись за кваліфікованою допомогою;
• не зловживати солоними стравами;
• стежити за масою тіла;
• відмовитися від цигарок та спиртних напоїв;
• не переохолоджуватися;
• всіляко зміцнювати імунітет;
• вести активний спосіб життя.

Клінічна картина

Симптоми ниркової гіпертензії сумуються з ознак, характерних для артеріальної гіпертонії та захворювань органів сечовидільної системи. Виразність патологічного процесу та ступінь його зовнішнього прояву безпосередньо залежать від того, з якою клінічною формою хвороби доводиться мати справу. Типовими симптомами стійкого підвищення тиску, обумовленого проблемами з нирками, є:

• сильний головний біль;
• прискорений пульс;
• безпричинна слабкість;
• стеноз ниркової артерії;
• поява плаваючих крапок перед очима;
• часте сечовипускання;
• набряклість тіла;
• больовий синдром у ділянці попереку.

Між злоякісним та доброякісним перебігом нефрогенної гіпертензії існують деякі відмінності.Агресивна форма захворювання, як правило, розвивається блискавично. Діастолічний показник тиску може підскочити до позначки 120 мм рт. ст. і практично зрівнятися із систолічним. Людину турбують болісний головний біль у потиличній ділянці, запаморочення, нудота, підвищення температури тіла. Через ураження зорового нерва виникає розфокусування зору.

Доброякісна ниркова гіпертензія відрізняється повільним розвитком. Для неї властивий рівномірний ріст артеріального тиску. Пацієнт скаржиться на загальне нездужання, задишку, головний біль, що давить, і пульсацію в грудях, викликану прискоренням серцевого ритму.

Діагностика ниркової гіпертонії

Хворобу діагностують лабораторними методами, урографією, радіоізотопною ренографією, біопсією нирки.

За первинного звернення призначають загальне обстеження. Серед обов'язкових досліджень аналізи сечі та крові з вен нирки для виявлення ензиму, що провокує підвищення артеріального тиску.

За результатами аналізів вибирають оптимальну схему лікування, включаючи необхідність оперативного втручання.

Для детального вивчення причин захворювання та ступеня пошкодження органів проводять УЗД (дані про розміри та будову нирок, можливі пухлини, кісти, ознаки запалення), при підозрі на злоякісні зміни призначають МРТ.

Симптом вазореальної ПГ при прослуховуванні зони вище за пупок – систолічний шум, що віддає назад, до хребта і з боків живота. Контролюються зміни малюнка судин очей: сітківка набрякає, судини вже норми, спостерігаються крововиливи. Падає зір. Діагностика ниркової недостатності дуже важливий етап терапії. Реальна допомога хворому можлива лише після виявлення всіх причин підвищення артеріального тиску.

Часті запитання

Які симптоми характерні для ниркової гіпертензії?

Симптоми ниркової артеріальної гіпертензії можуть включати втому, головний біль, затуманений зір, набряклість, білок у сечі та зміни в сечовипусканні.

Якими методами можна лікувати ниркову гіпертензію?

Лікування ниркової артеріальної гіпертензії може включати прийом лікарських препаратів, зміну способу життя (включаючи дієту та фізичну активність), хірургічне втручання та процедури для керування тиском у ниркових артеріях.

Корисні поради

РАДА №1

При нирковій гіпертензії важливо стежити за тиском і регулярно вимірювати його. Рекомендується вести спеціальний щоденник вимірювань, щоб відслідковувати зміни та ефективність лікування.

РАДА №2

Крім лікарської терапії, важливо дотримуватися здорового способу життя: контролювати вагу, вживати менше солі, вести активний спосіб життя та відмовитися від шкідливих звичок, таких як куріння та вживання алкоголю.

РАДА №3

Зверніться до лікаря для підбору індивідуальної програми лікування, яка враховуватиме особливості вашого організму та стан нирок. Не займайтеся самолікуванням, оскільки неправильно підібрані препарати можуть погіршити стан.

Симптоми та лікування ниркового тиску

Нирковий тиск - у цього захворювання багато інших назв: підвищений нирковий тиск, ниркова гіпертонія, нефрогенна артеріальна гіпертензія і т.д. Однак усі ці терміни поєднують досить серйозну патологію, через яку порушується діяльність нирок, що призводить до неприємних наслідків для всього організму.

Механізм розвитку ниркової гіпертонії схожий на такий у артеріальної гіпертензії.Більше того, ці два захворювання йдуть «під руку», стрімко молодіючи. Зазначено, що в останні кілька років як нирковою, так і артеріальною гіпертонією почали хворіти не лише люди похилого віку, а й пацієнти до 40 років.

Особливість ниркового тиску

Характерна риса цієї патології у цьому, що вона ніби йде по колу. Що мається на увазі? Все просто. За будь-якої поразки з боку нирок, їх функція виконується в повному обсязі. Кров приливає до органів повільніше і рідше, через що вода та натрій затримуються в судинах. Це провокує набряки, на які так часто скаржаться пацієнти нефролога та кардіолога. Однак це далеко не вся проблема, що викликається накопиченням води та іонів. Крім набряків, вони також стимулюють «збухання» стінок артерій і невеликих капілярів, що загострює їхню чутливість.

Загострене сприйняття пошкоджує ниркові рецептори, що у свою чергу починають виробляти фермент ренін. Він по ланцюжку перетворюється спочатку на ангіотензин, а потім на альдостерон. Усі перелічені біологічні рідини підвищують судинний тонус, що зменшує просвіт судин. Це явище обов'язково стимулює підвищення тиску. Ферменти, що знижують тонус судин, перестають вироблятися в достатній кількості, а ниркові рецептори дратуються сильніше. Реакція йде по колу, про що йшлося раніше.

Класифікація нефрогенної артеріальної гіпертензії

Загалом, підвищення ниркового тиску зазвичай виникає з двох основних причин, із чого й випливає диференціація захворювання на дві групи.Реноваскулярна (або вазоренальна) гіпертензія спостерігається тоді, коли пацієнт має проблеми безпосередньо з самими судинами, причому як вроджені, так і набуті. До основних захворювань такого роду відносяться:

• гіперплазія стінок ниркової артерії (вроджене захворювання, у якому внутрішня частина судини розростається, через що звужується просвіт);
• коарктація аорти (теж вроджена патологія, один із різновидів пороку серця, коли просвіт головної артерії людини — аорти — звужується сегментарно, тобто в певних ділянках);
• аневризму певної судини (так називають вроджене «випинання» артерії через її ослаблення чи витончення);
• атеросклероз та емболія ниркових артерій та вен (набуті патології, внаслідок яких звужується просвіт судин нирки);
• склеротичний паранефрит (придбане захворювання, при якому товщає фіброзна капсула - структура всередині нирки).

Реноваскулярна гіпертензія турбує 3 – 5% хворих на артеріальну гіпертонію в анамнезі. Крім того, важливе значення має той факт, що на цю патологію частіше страждають саме молоді люди, а також пацієнти середнього віку. Зустрічається це захворювання частіше, ніж другий тип ниркового тиску, про який буде розказано нижче. У дітей вазоренальна гіпертонія діагностується практично у 90% випадків, у дорослих – у 45 – 60%.

Другим типом ниркового тиску є гіпертензія при дифузних патологіях тканин самих бруньок. У цьому випадку першопричиною можуть бути гіпоплазія органу (вроджене порушення, при якому нирка менша у розмірі, ніж у нормі), повне або часткове подвоєння органу, новоутворення, а також різні запалення - гломерулонефрит і пієлонефрит.

Ознаки ниркового тиску

На перших етапах захворювання гіпертензія проходить непомітно для пацієнта. Тільки деякі хворі відзначають головний біль та порушення психоемоційного стану. Серед об'єктивних симптомів ниркового тиску лікарі виділяють лише систематичне підвищення діастолічного тиску. У деяких випадках при прослуховуванні фахівець відзначає постійний шум систоли вгорі живота по обидва боки від середньої лінії.

З плином захворювання починають з'являтися перші симптоми (слабкість, запаморочення, серцеві болі, задишка і т.д.), яким хворий часто не надає особливого значення. На пізніх стадіях відзначаються серйозні відхилення:

• головний біль та запаморочення;
• відчуття шуму у вухах;
• припливи;
• почуття тяжкості у голові;
• проблеми із зором;
• симптоми надмірного навантаження лівих відділів серця, а також коронарної недостатності - ниючі або тяжкі болі за грудиною, почуття прискореного серцебиття;
• біль у попереку;
• гематурія (наявність крові у сечі);
• поліурія (надмірна кількість сечі, що виділяється за добу);
• слабкість у м'язах;
• парестезія - порушення чутливості, коли хворий відчуває неприємне оніміння, поколювання, мурашки.

Лікування нефрогенної артеріальної гіпертензії

Основне завдання терапії – знизити артеріальний тиск та повернути втрачені функції нирок. В даному випадку застосовують медикаментозний та хірургічний методи лікування. У першому випадку призначаються препарати, що впливають на причину підвищеного тиску - протизапальні, таблетки для зниження вироблення риніну і т.д. За погодженням з лікарем можна вдаватися до деяких гомеопатичних методів - пити збори трав, зелений чай, свіжі соки.

Необхідність оперативного втручання з'являється, коли у хворого є перераховані раніше вроджені патології або якщо тиск підвищується через кісту, закупорку або стеноз судин. Для лікування останньої патології часто вдаються до методу балонної ангіопластики. Всередину судини вводиться спеціальний стент, за допомогою якого стінки артерії зміцнюються та розширюються.

Якщо нирка втратила свою функцію, відновлення навіть за допомогою хірургічного втручання неможливе. Тому не втрачайте дорогоцінний час і не займайтеся самолікуванням, а зверніться до кваліфікованого лікаря та будьте здорові!