Морфологічний аналіз причастя
Морфологічний аналіз причастя - Це визначення постійних і непостійних граматичних ознак дієприкметника, що має властивості дієслова і прикметника.
Вкажемо план морфологічного аналізу причастя. Наведемо зразки розбору дієприкметників, що мають різну граматичну форму в реченні.
У російській мові причастя має характерні йому ознаки, що відрізняють його з інших дієслівних форм. Перш ніж з'ясувати це, згадаємо, що таке дієприкметник.
Причастя - це особлива дієслівна форма, яка позначає ознаку предмета за дією та поєднує граматичні ознаки дієслова та прикметника.
- світитися — світло вдалині вогник;
- заіржавіти - заржавілий замок;
- зберігати - дбайливо зберігається фотографія;
- скласти - складена таблиця.
Ознаки дієслова та прикметника у причастя
Як дієслівна форма, причастя має постійні ознаки:
- заставу (дійсний чи пасивний);
- вид (досконалий чи недосконалий);
- зворотність
- час (теперішній або минулий).
Від прикметника причастя, що означає ознака, пов'язаний з дією, сприйняло непостійні граматичні ознаки:
Хоча дієприкметники утворюються від дієслів за допомогою формоутворюючих суфіксів, врахуємо, що початкова форма причастя така ж, як і в прикметника.
Початкова форма причастя — це форма називного відмінка однини чоловічого роду.
Страждальні дієприкметники утворюють повну і коротку форму, подібно до якісних прикметників.
Порівняємо:
- красивий - пейзаж красивий, дівчина красива, опис красивий, діти красиві;
- розкиданий - сміття розкидане, листя розкидане, сіно розкидане, квіти розкидані.
Враховуючи всі зазначені граматичні особливості цієї дієслівної форми, складемо план морфологічного аналізу.
План морфологічного аналізу причастя
I. Частина мови. Загальне значення (питання, від якого дієслова утворено, початкова форма)
II. Морфологічні ознаки
а) постійні ознаки:
б) непостійні ознаки:
- повна чи коротка форма;
- відмінок (у повній формі);
- число
- рід (у формі однини)
III. Синтаксична роль
Наведемо зразки розбору дійсних та пасивних дієприкметників сьогодення та минулого часу, а також пасивних дієприкметників у короткій формі.
Зразки морфологічного розбору дієприкметників
У дворі до нас кинувся пес.
I. Лаючий — це причастя, що позначає ознаку за дією та відповідає на запитання який?
Утворено від дієслова «гавкати». Початкова форма гавкаючий.
II. Морфологічні ознаки
а) постійні ознаки:
- дійсне причастя
- недосконалий вигляд
- теперішній час
- безповоротне
- повна форма
- називний відмінок
- однина
- чоловічий рід.
III. Синтаксична роль – визначення.
У небі ми ледве розрізняємо голуба, що відлетів.
I. Полетілого — це причастя, що позначає ознаку за дією та відповідає на запитання якого?
Утворено від дієслова «летіти». Початкова форма полетів.
II. Морфологічні ознаки
- дійсне причастя
- досконалий вигляд
- теперішній час
- безповоротне
б) непостійні ознаки:
- повна форма
- знахідний відмінок
- однина
- чоловічий рід
III. Синтаксична роль – визначення.
Щоб не забруднювати ґрунт, необхідно звернути увагу на склад добрив, що використовуються.
I. Використовуваних — це причастя, що означає ознаку предмета за дією та відповідає на запитання яких?
Утворено від дієслова «використовувати». Початкова форма - використовуваний
II. Морфологічні ознаки
а) постійні ознаки:
- пасивне
- недосконалий вигляд
- теперішній час
- безповоротне
б) непостійні ознаки:
- повна форма
- родовий відмінок
- множина
III. Синтаксична роль – визначення.
Приглушений виттям вітру стукіт коліс заколисував пасажирів поїзда.
I. Приглушений — причастя, що означає ознаку дії, відповідає на запитання який?
Утворено від дієслова «приглушити». Початкова форма приглушений.
II. Морфологічні ознаки
а) постійні ознаки:
- пасивне
- досконалий вигляд
- минулий час
- безповоротне
б) непостійні ознаки
- повна форма
- називний відмінок
- однина
- чоловічий рід
III. Синтаксична роль - визначення
Спортсмен ледве бачимо у хмарі водяних бризок.
I. Бачимо — це причастя, що означає ознаку предмета за дією, відповідає на запитання який?
Утворено від дієслова «бачити». Початкова форма видимий
II. Морфологічні ознаки
а) постійні ознаки:
- пасивне
- недосконалий вигляд
- теперішній час
- безповоротне
б) непостійні ознаки:
III. Синтаксична роль - присудок
Якщо в перельоті на південь ластівка захоплена морозом, вона впадає у сплячку.
I. Захоплена — причастя, що означає ознаку дії, відповідає на запитання яка?
Утворено від дієслова «застигнути». Початкова форма захоплений.
II. Морфологічні ознаки
а) постійні ознаки:
- пасивне
- досконалий вигляд
- минулий час
- безповоротне
б) непостійні ознаки
III. Синтаксична роль - присудок.
Все поле засіяне квітучою запашною гречкою.
I. Засіяно — причастя, що означає ознаку дії, відповідає на запитання яке?
Утворено від дієслова «засіяти». Початкова форма засіяний
II. Морфологічні ознаки
а) постійні ознаки:
- пасивне
- досконалий вигляд
- минулий час
- безповоротне
б) непостійні ознаки:
III. Синтаксична роль - присудок.
Як утворюються причастя у російській мові?
Причастя утворюються від основ сьогодення та невизначеної форми дієслів за допомогою формоутворюючих суфіксів. Вибір голосних у суфіксах дійсних і пасивних дієприкметників тепер залежить від відмінювання дієслова.
У дієприкметників зберігся дієслівний ознака часу, тому розрізняємо дієприкметника теперішнього часу.
Дійсні причастя позначають ознаку, що створює сам предмет.
Наприклад:
- плавати - плаваючий лебідь = лебідь плаває;
- загубитися - дитина, що загубилася = дитина загубилася.
Страждальні причастя мають ознаку, яка створюється у них внаслідок впливу іншого предмета.
Наприклад:
- довго зберігається портрет = портрет зберігають;
- збуджений хлопчик = хлопчика розбудили;
- политі квіти = квіти полили.
Кожен вид дієприкметника має своє значення і специфічні формоутворюючі суфікси.
Справжні дієприкметники теперішнього часу
Справжні дієприкметники теперішнього часу утворюються від основи перехідних та неперехідних дієслів теперішнього часу. Основою дієслова теперішнього часу є форма третьої особи множини без особистого закінчення, наприклад:
Від основи теперішнього часу дієслів першого відмінювання за допомогою суфіксів -ущ-/-ющ- утворюємо дійсні дієприкметники теперішнього часу:
- стелити (I спр.) - вони стел-ют - чагарник, що стелиться;
- блеять (I спр.) - вони блеють - блискуча вівця;
- чути (I спр.) - вони чу- ють - чуючі вовка;
- голитися (I спр.) - вони голяться - голиться чоловік.
Від основи теперішнього часу дієслів другого відмінювання утворюємо дійсні причастя за допомогою суфіксів -ащ-/-ящ- , наприклад:
- дзвонити (II спр.) - вони дзвонять - дзвонить ящ-ий телефон;
- дивитися (II спр.) - вони дивляться - дивляться вперед;
- терпіти (II справ) - вони терплять - терпить лихо судно;
- крутитися (II спр.) - Вони верт-ся - верт-ящ-е дівчата.
| Від дієслів I відмінювання |
Від дієслів II відмінювання |
| -ущ- (-ющ-) |
-ащ-(-ящ-) |
| писати — пишучий |
давити — давить |
| колота — колючий |
рубати — рубаючий |
| красити — барвник |
| Виняток: |
| брезжить — брезж ущий |
Відео «Освіта дійсних дієприкметників теперішнього часу»
Справжні причастя минулого часу
Такі дієприкметники утворюються від основи невизначеної форми дієслова за допомогою суфіксів -Вш- і -ш- .
Суфікс -Вш- утворює причастя від основи дієслова, яка закінчується голосним, наприклад:
- дзвін е -ть - ланці - вш -ий дзвіночок;
- отта я-ть - відта-ві -її вікно;
- стукіт - ть - стукіт - вий -ий по дереву дятел;
- тон у -ть - тону - вш -ий у річці;
- спил і -ть - спи- вш -ий дерево;
- б ь -ть - б- вш -ий у моєму розпорядженні.
Суфікс -ш- бере участь в утворенні дієприкметників від основи невизначеної форми з кінцевими приголосними, наприклад:
- відніс-ти - отнес-ш-ий в клалову;
- розцві з-ти - розквіт-ш-ий у саду;
- замі с-ти - поміт- ш -ий опалим листям;
- ве з-ти - вез-ш-ий із собою синочок.
Відео «Освіта дійсних дієприкметників минулого часу»
Стражденні причастя теперішнього часу
Страждальні дієприкметники утворюються тільки від перехідних дієслів недосконалого і досконалого вигляду, які можуть керувати іменниками у формі знахідного (іноді родового) відмінка без прийменника.
Вибір формотворчого суфікса залежить від відмінювання дієслова. Якщо виробляє дієслово першого відмінювання, то від основи теперішнього часу утворюємо пасивне причастя за допомогою суфікса. -єм- :
- перегин-ть - перегин-ють - перегин- ний пояс;
- розривають - вони розривають - розриваються - на шматки;
- виділяти — вони виділяють — виділяють нам;
- наповн-ти - вони наповню-ють - наповнюємо водою басейн.
Від основи теперішнього часу дієслова другого відмінювання утворюється причастя за допомогою суфікса -їм- :
- залежати - вони залежать - залежать - ним положення;
- ненавидіти - вони ненавидять - ненавидима їжа;
- любити - вони люблять - любий їм усіма артист.
Відео «Утворення пасивних дієприкметників теперішнього часу»
Страждальні причастя минулого часу
Такі дієприкметники утворюються від основи невизначеної форми дієслів лише досконалого виду за допомогою суфіксів -нн-, -енн- і -т- .
| Дієслова перехідні сов. та несов. виду |
Суфікси пасивних дієприкметників прош. часу |
Страждальні причастя прош. часу |
| прочитати |
-ен- (-он-) |
побачений
3.8.2. Морфологічний розбір дієприкметників
Навколо мене, підганяється знайомими хлопчиками, промчав табун (Тургенєв).
- Причастя, що означає ознаку предмета по дії; відповідає на запитання який?
- н. ф. - підганяється. Морфологічні ознаки:
1) пасивне; 2) ознаки дієслова: недосконалий вид, безповоротний, час; 3) ознаки прикметника: вжито у повній формі, однині, чоловічому роді, називному відмінку.
- У реченні виконує роль визначення.
Гармата наша була заряджена картеччю (Пушкін).
- Причастя, що означає ознаку предмета по дії; відповідає на запитання яка?
- н. ф. - заряджений. Морфологічні ознаки:
1) пасивне; 2) ознаки дієслова: досконалий вигляд, безповоротний час; 3) ознаки прикметника: вжито в короткій формі, однині, жіночому роді.
- У реченні виконує роль присудка.
Вправа до теми «3.8.2. Морфологічний розбір дієприкметників»
- 3.2.3. Морфологічний розбір іменників
- 3.3.4. Морфологічний розбір прикметників
- 3.4.3. Морфологічний аналіз імен чисельних
- 3.5.1. Концепція прислівника. Морфологічні ознаки прислівників. Розряди прислівників. Морфологічний розбір прислівників
- 3.6.1. Поняття про займенник. Розряди займенників. Морфологічний аналіз займенників
- 3.7.4. Морфологічний розбір дієслів
- 3.8.3. Правопис дієприкметників
- 3.9. Дієприслівник. Морфологічний розбір дієприслівників
- 3.10.2. Спілка. Морфологічний аналіз спілок. Правопис спілок
|