Хвороба Паркінсона: причини, симптоми та як розпізнати перші ознаки

Проте діагностувати Паркінсона на ранніх стадіях – важко, адже немає аналізів крові чи візуальних тестів, які можуть допомогти підтвердити діагноз.

Діагноз встановлюється не лише після фіксації симптоматики, а й ретельного неврологічного та фізичного обстеження. Для встановлення діагнозу мають виявити два з трьох первинних симптомів.

Тремор;
Уповільнена рухова активність;
Обмежені рухи;

Симптоми почалися з одного боку тіла;
Тремор виникає, коли людина розслаблена;

Лікар проводить фізичне та неврологічне обстеження, щоб спостерігати за рефлексами, м'язами, балансом під час ходьби та здатністю виконувати певні завдання руками.

Однак у 2017 році було проведено дослідження, результати якого показали, що хворобу Паркінсона можна помітити на ранніх етапах по тому, як стоншується сітківка ока. Це пояснювалося тим, що під час хвороби гинуть нейрони, які виробляють дофамін, унаслідок чого активність м'язів стає меншою, а сітківка ока – тоншою. Однак діагностику завдяки скануванню сітківки ока неврологи ще не запровадили у практику.

Як жити з хворобою Паркінсона

Наслідки хвороби Паркінсона

На останній стадії хвороби Паркінсона хворий не може не лише ходити, а й підвестися, сісти чи говорити. Людина не може самостійно їсти не тільки через тремор чи скутість рухів, а й через порушення ковтання.

Також хвора людина не може контролювати сечовипускання та стілець. стає повністю залежним від оточенняНерідко всі симптоми ускладнюються депресією та деменцією.

Які причини захворювання і чи передається хвороба Паркінсона у спадок

Спадковість справді відіграє важливу роль у формуванні цього захворювання. 10-15% людей із хворобою Паркінсона є близький родич із такою самою хворобою;
Однак найбільше дослідження говорять про те, що хвороба Паркінсона найчастіше зустрічається у людей, які вживають велику кількість молочних продуктів, а також у тих, що споживали чи вдихали багато пестицидів;
Чоловіки в півтора рази частіше хворіють на Паркінсон, ніж жінки;

Як справлятися з недугою

Поки що не існує лікування цієї хворобиПроте лікарі використовують фармакотерапію, хірургічне втручання, фізичні вправи, реабілітаційні заходи та психологічну консультацію для усунення або полегшення симптомів.

Якісно підібрана терапія здатна не лише усунути симптоми хвороби Паркінсона, а й покращити якість життя хворих.

Як хвороба Паркінсона впливає на тривалість життя людини

Важливо розуміти, що хвороба Паркінсона не є смертельноюЯк і у випадку з хворобою Альцгеймера, небезпека для життя становить не сама хвороба, а різні ускладнення, які виникають у побутовому житті та супроводжують захворювання.

Наприклад, оскільки Паркінсона впливає на рух, рівновагу та координацію – ризик падіння збільшується, а труднощі при ковтанні можуть спричинити аспіраційну пневмонію, яка є головною причиною смерті пацієнтів.

У середньому хворобу Паркінсона діагностують після 60 років. жити ще 10 чи навіть 20 років після встановлення діагнозу.

Інші новини щодо лікування, медицини, харчування, здорового способу життя та багато іншого – читайте у розділі Здоров'я.

Важливо: Цей матеріал носить виключно інформаційний характер і не може бути основою для постановки діагнозу або медичних висновків.

Хвороба Паркінсона (БП)

Хвороба Паркінсона - це захворювання головного мозку, яке веде до повільної втрати контролю над рухами. Вона може викликати тремтіння (тремор), скутість м'язів, повільні рухи та проблеми з рівновагою. здібності до навчання з часом).

Хвороба Паркінсона виникає внаслідок пошкодження частини головного мозку під назвою «базальні ганглії», яка бере участь у здійсненні контролю рухів та рівноваги.
Зазвичай найбільш поширеним симптомом є тремор (тремтіння частини тіла, яке неможливо контролювати).
Хвороба Паркінсона невиліковна, але з допомогою лікування можна контролювати симптоми.
Ризик розвитку хвороби Паркінсона збільшується із віком.

Що причиною хвороби Паркінсона?

Коли людина рухає м'язом сигнал проходить через базальні ганглії головного мозку. Базальні ганглії виробляють речовину під назвою дофамін. скутими.

Лікарі не знають точної причини хвороби Паркінсона.Вона зазвичай виникає в членів однієї сім'ї, тому, можливо, є генетична причина.

Інші захворювання головного мозку та певні лікарські препарати та токсини іноді викликають симптоми, аналогічні симптомам хвороби Паркінсона (паркінсонізм).

Якими симптомами проявляється хвороба Паркінсона?

Першими симптомами хвороби Паркінсона є:

тремтіння (тремор) пальців і кистей рук, коли м'язи розслаблені і перебувають у стані спокою - найпоширеніший перший симптом;
порушення рухів - повільні рухи, які важко розпочати;
погіршення нюху.

Інші симптоми хвороби Паркінсона включають:

м'язи стають скутими та ними важко рухати;
порушення рівноваги, а також проблеми з ходьбою, перебування в положенні стоячи або сидячи;
порушення моргання чи ковтання;
тихе, уривчасте мовлення;
проблеми зі сном;
порушення мислення (деменція).

Як лікарі розуміють, що людина має хворобу Паркінсона?

Лікарі ставлять діагноз хвороби Паркінсона на підставі:

симптомів та даних фізикального обстеження;
таких обстежень, як комп'ютерна томографія (КТ) чи магнітно-резонансна томографія (МРТ).

КТ або МРТ можуть допомогти лікарю визначити, чи викликає у людини симптоми якесь інше захворювання головного мозку.

Як лікарі лікують хворобу Паркінсона?

Хвороба Паркінсона невиліковна.

Лікарі можуть призначати такі види лікування:

фізіотерапія та реабілітаційна терапія;
лікарські препарати, наприклад леводопа та карбідопа;
у деяких випадках – хірургічне втручання з метою вживлення в головний мозок тонких електродів для стимуляції базальних гангліїв (операція під назвою – глибока стимуляція головного мозку).

Фізіотерапія та реабілітаційна терапія може допомогти пацієнтові рухатися та бути максимально незалежним при виконанні повсякденної діяльності та ходьбі.

Такі лікарські препарати, як леводопа та карбідопа, полегшують рух та дозволяють вести нормальне життя протягом багатьох років.

Лікарі розглядають можливість проведення глибокої стимуляції головного мозку лише при тяжких симптомах та неефективності лікарських препаратів. Для глибокої стимуляції головного мозку лікарі вводять через невеликий отвір у черепі тонкий провід, який просувають проблемну ділянку головного мозку. Інший кінець дроту проводять під шкірою та приєднують до акумуляторної батареї під ключицею. Пристрій надсилає електричні сигнали до проблемних ділянок головного мозку.

Також можуть бути ефективними деякі прості заходи:

продовжувати виконувати якомога більший обсяг повсякденної діяльності;
підтримувати регулярну фізичну активність;
спрощувати складні повсякденні завдання: наприклад, гудзики та шнурки можна замінити на липучки або купити туфлі з липучками;
використовувати допоміжні пристрої, наприклад кулери для застібок-блискавок і гачки для застібки гудзиків;
відмовитися від підлогових килимків, щоб запобігти спотиканню;
встановити поручні у ванних кімнатах і перила у коридорах, щоб уникнути падіння.

Особа, яка здійснює догляд, та питання, пов'язані із закінченням життя

Зрештою пацієнту знадобиться допомога у виконанні звичайних повсякденних дій, наприклад:

вживання їжі;
купання;
одягання;
гігієнічні процедури

Особам, які здійснюють догляд, буде дуже корисно отримати якомога більше інформації про хворобу Паркінсона та способи допомоги пацієнтові.Догляд за пацієнтом забирає багато фізичних і психологічних сил, і багато осіб, які доглядають, вважають корисними групи підтримки.

Більшість людей із хворобою Паркінсона стають нездатними виконувати найпростіші завдання, і у багатьох з них (приблизно у 1 із 3) виникає деменція. Перш ніж це станеться, може бути корисно письмово оформити попередні вказівки. Попередні вказівки - це письмовий план, що дозволяє близьким пацієнта та лікарям дізнатися, яку медичну допомогу пацієнт хоче отримувати до кінця свого життя.

Як зрозуміти чи є Паркінсон