Трандуїл

Персонаж творів Джона Толкіна «Володар кілець» та «Хоббіт». Король ельфів Лихолесся, батько Леголаса.

Історія створення

Режисер Пітер Джексон ввів Трандуїла лише в трилогію «Хоббіт», однак у Толкіна король ельфів Лихолісся фігурує і у «Володарі кілець». Арагорн просить Трандуїла взяти під варту Голлума, і той деякий час нудиться в полоні у короля ельфів. Пізніше у володіння Трандуїла раптово вторглися орки, і Голлум скористався цим моментом, аби втекти. З цією новиною Трандуїл відсилає до Елронда — іншого ельфійського владики свого сина Леголаса.

Пізніше армія ельфів Лихолесся зійшлася у битві з військами Саурона, коли ті напали на королівство Трандуїла. Ельфи відкинули супротивника, і Трандуїл кинувся переслідувати ворожу армію. Об'єднавши власне військо з армією ельфів Лорієна, Трандуїл штурмував фортецю Дол Гулдур і знищив ту, звільнивши Лихолісся від ворога.

Трилогія Джона Толкіна «Володар кілець»

Трандуїл згадується і в "Сільмарилліоні", де йдеться про володіння цього короля і про те, як Великий Зелений Ліс Трандуїла поступово захопила Темрява.

Працюючи над своїми книгами, Толкін вигадав штучну мову — синдарин, якою говорили ельфи. У перекладі з синдарину ім'я Трандуїл означає бурхлива весна. У героя гордий і імпульсивний характер, Трандуїл лютий і зарозумілий, але зрештою виявляється добрий з неворожими істотами і виявляє щедрість.

Про сім'ю та біографію героя відомо не все. Наприклад, невідомо, ким була дружина Трандуїла, мати Леголаса, а чи були у короля Лихолісся інші діти.

У Толкіна Трандуїл описаний як ельф із золотим волоссям, хоча в кіно герой вийшов скоріше платиновим блондином.Відомо, що спочатку на роль Трандуїла запросили Девіда Теннанта, але пізніше актор від цієї ролі відмовився.

Після виходу фільмів серії "Хоббіт" Трандуїл став популярним персонажем. З'явилися численні сувеніри, призначені для фанатів, наприклад кільце Трандуїла, а також безліч фанфіків, де задіяний герой, у тому числі і слеш.

У фільмах «Хоббіт»

У трилогії Пітера Джексона «Хоббіт» роль Трандуїла зіграв американський актор Лі Пейс, відомий також за роллю Ронана Обвинувача у фільмі «Вартові Галактики» (2014). Персонаж фігурує у всіх трьох фільмах серії, але у першому фільмі «Хоббіт: Несподівана подорож» Трандуїл з'являється лише у двох епізодах і не вимовляє жодного слова.

У першому епізоді Трандуїл зі свитою лісових ельфів є до Короля-Під-Горою Трору. У другому епізоді Трандуїл спостерігає, як дракон Смауг знищує місто Еребор. Трандуїл з зневагою ставиться до життів смертних і не бажає наражати на небезпеку власний народ, тому приймає рішення не зв'язуватися зі Смаугом і відводить армію ельфів назад у Лихолісся, кинувши людське місто на свавілля дракона. У цьому епізоді Трандуїл їде верхи на величезному ірландському олені.

У другій та третій частині «Хоббіта» в дію вводиться Леголас, син Трандуїла. У фільмі «Хоббіт: Пустош Смауга» гноми потрапляють у полон до ельфів і опиняються у лісовій фортеці Трандуїла. Король ельфів розмовляє з Торіном Дубощитом і пропонує допомогу в поході на Самотню гору. Натомість Трандуїл бажає отримати частину гномових скарбів - королю потрібні самоцвіти.

Трандуїл та Леголас

Торін відмовляється від цієї пропозиції, тому що не вірить, що король ельфів стримає це слово.Він пам'ятає, як Трандуїл зрадив людей і повів військо ельфів від Еребора. Вислухавши від Торіна звинувачення в боягузтві і жадібності, Трандуїл лютує і у відповідь ображає Торіна, заявивши, що той так само жалюгідний і жадібний, як і Трор, його батько.

Після цієї сцени гномів кидають у в'язницю. При цьому Тауріель — ельфійка, в яку закоханий Леголас, син Трандуїла, — виникає симпатія до Кілі, одного з гномів.

В іншому епізоді Леголас допитує орка, взятого в полон. Трандуїл дає слово, що звільнить орка після отримання необхідної інформації. Орк розповідає ельфам про настання Темряви і про те, що гном Кілі поранений, а Трандуїл після цього відсікає йому голову. Дбаючи про підданих, король наказує замкнути фортецю і нікого не впускати і не випускати. Порушивши наказ короля, ельфійка Тауріель вирушає рятувати Кілі, а слідом за нею йде і Леголас.

В останньому фільмі трилогії "Хоббіт: Битва п'яти воїнств" Трандуїл на чолі величезної армії ельфів прибуває до Самотньої Гори. Король привозить «гуманітарну допомогу» жителям Озерного міста, які постраждали від дракона, і поєднується з Бардом, лідером городян, що вижили.

Трандуїл, як і раніше, розраховує отримати частину гномових скарбів. Торін на той час вже влаштувався в Самотній Горі, але під впливом каменю Аркенстон впав у безумство і в жадібності не бажає віддавати Трандуїлу самоцвіти, яких той жадає. І людям обіцяну допомогу надавати він також не збирається. Натомість Торін забарикадував вхід у Гору і готується прийняти бій.

Хобіт Більбо тим часом вирішує впливати на Торіна своїми методами і віддає Трандуїлу викрадений Аркенстон, щоб король ельфів міг торгуватися з Торіном, який, напевно, захоче камінь повернути.Однак це не допомагає, назріває бій між гномами в Самотній Горі та арміями людей та ельфів. На допомогу гномам приходить родич Торіна Даїн на чолі своєї армії. Даїн завдає образу Трандуїлу, і бій між арміями гномів і ельфів скасовує лише появу армії орків, проти якої всім іншим доводиться об'єднатися.

Наприкінці фільму Трандуїл відправляє свого сина Леголаса на пошуки якогось Мандрівника, молодого вождя Слідопитів Півночі, який пізніше виявиться Арагорном.

Цитати

- Так, вони помруть. Сьогодні, завтра, через рік або через сотню років: яка різниця? Вони смертні.

- Ви думаєте, життя ельфів цінніше за їхнє життя, хоча живете без кохання. У вас немає жодної краплі кохання».

«Я не відступлю перед якимись там ельфами, тим більше перед боягузливою лісовою феєю. Він бажає зла моєму народові. Якщо він посміє стати між мною і моїми братами, я розкрию йому голову, подивимося, як він тоді посміхатиметься».

«Не кажи мені про вогонь дракона! Я знаю цю гниль і розруху. Я боровся з великими зміями півночі. Я попереджав твого діда про те, до чого приведе його жадібність. Та він не слухав. Ти точно як він.

Леголас (Legolas)

Леголас Зеленолист, син Ельфійського Короля Темнолісся, представник народу Ельфів у Братстві Кільця. Його витривалість, гострий зір і бойові навички допомогли Братству під час подорожі, але вірність і дружелюбність Леголаса виявилися ще важливішими для його супутників. Він прив'язався до хобітів, любив і підтримував Арагорна, але найсильніший дружній зв'язок виник з Гномом Гімлі, хоча така дружба могла здатися малоймовірною.

Майже нічого невідомо про молодість Леголаса. У тому числі і його дата народження, хоча він смутно згадував про свій вік:

"Він (Фангорн) старий, дуже старий, - сказав Ельф. - Такий старий, що я знову почуваюся молодим, не те, що мандруючи з вами, з дітьми." The Two Towers: "The White Rider" p. 94 "500 разів багряне листя опадало в Темнолісі у нас вдома з тих пір, - сказав Леголас, - але для нас це не термін." The Two Towers: "The King of the Golden Hall" p. 111 "Дивні дерева, я ніколи таких не бачив, - сказав він. - Хоча я знав багато дубів, від жолудя до дерева, що розвалилося." The Two Towers: "The Road to Isengard" p. 152

Покладаючись на ці коментарі, можна зробити висновок, що Леголасу було принаймні кілька сотень років під час Війни Кільця, і, можливо, навіть кілька тисяч, але точний вік не може бути встановлений. Вік, що приписується йому у фільмі Пітера Джексона "Володар Перстнів" - 2,931; однак у цьому тексті немає підтверджень.

Також має бути згадано, що у The Book of Lost Tales II Ельф на ім'я Леголас Зеленолист був присутній під час Падіння Гондоліна у Першу Епоху. Але цей Ельф був Нолдо і пішов на Тол Ересеа, де й залишився, і тому можна заявити з упевненістю, що то був інший Леголас.

Леголас - високий, стрункий, енергійний і дуже сильний Ельф, який досить легко переносить поранення, тяготи та втому. Він належить народу Лісових Ельфів, і є Сінда за походженням. Його батько Трандуїль - один із Сіндар, які прийшли з Ліндона приблизно до 1000 року Другої Епохи. Ельфи Темнолісся були переважно Лісовими (або Деревними) Ельфами, і Леголас називав себе одним з Лісового Народу. Мати Леголаса невідома, і хоча деякі вважають, що вона могла бути Лісовим Ельфом, підтвердження цієї теорії немає в тексті.

Батько Леголаса, Трандуїль, позбавив волі Торіна Дубощита та його супутників, коли вони йшли через Темнолісся під час їхньої подорожі до Самотньої Гори у 2941 році. Трандуїль також зустрічав Більбо Беггінса, якому він дав ім'я "Друг Ельфів", і бився у Битві П'яти Воїнств. Невідомо, чи був Леголас залучений до цих подій.

21 березня 3017 року Арагорн доставив Голлума до Темнолісся, щоб допитати бранця про його полювання на Більбо та Єдине Кільце. Істоту охороняли вдень і вночі, але Ельфи шкодували і відпускали її на прогулянки, під час яких Голлум залазив на гілки дерева, де залишався на самоті. Якось уночі, у червні 3018 року, він відмовився спуститися. Потім Лісові Ельфи були атаковані Орками, і Голлум втік під час метушні.

Леголас був посланий до Рівенделла, щоб повідомити Ельронда про втечу Голлума. 25 жовтня син Трандуїля був присутній на Раді Ельронда, де було вирішено, що Єдине Кільце має бути доставлене до Мордора та знищено. Фродо Беггінс добровільно зголосився виконати це доручення, і Леголас, як представник народу Ельфів, був обраний до Братства, яке супроводжувало Хранителя Кільця. Братство залишило Рівенделл 25 жовтня 3018 року.

В Ерегіоні Леголас говорив, що чує скарги каменів, що тужать за своїми господарями.

Братство не змогло перетнути Туманні Гори через Перевал Багрового Рогу через снігову бурю. Леголас, завдяки ельфійському вмінню не провалюючись ходити снігом, зміг пройти далі інших і побачити, де кінчається буря. Він повідомив своїм супутникам, як довго треба йти, очищаючи шлях від снігу, щоб вибратися на чисту стежку.

Гендальф запропонував запасний маршрут під горами через Копі Моріа, але Леголас був проти цієї ідеї.Хоча Ельфи Ерегіона колись торгували з Гномами Кхазад-дума, тут прокинулося зло, і Моріа мала недобру славу. І все ж таки рішення було остаточно прийнято, коли їх атакували Варги. Леголас вразив своїми пострілами багатьох, і члени Братства побігли до Західної Брати Моріа.

Західна Брама колись служила для торгівлі між Ельфами та Гномами. І Леголас, і Гімлі заперечували, що їхній народ був винний у погіршенні відносин між цими двома расами. Подорож через Моріа зайняла кілька днів. У Чортозі Мазарбул 15 січня вони виявили могилу Баліна, який очолив невдалу експедицію до Моріа 30 років тому. Потім Братство було атаковане Орками. Леголас убив двома пострілами в горло, а всі разом його супутники вбили 30 Орків, перш ніж ті відступили, і Братство змогло втекти. Ельфу довелося силоміць відтягувати Гімлі від могили його родича Баліна.

На Мосту Кхазад-дума Леголас побачив наближення створення темряви і полум'я, і ​​зрозумів, що це Балрог. Гендальф наказав іншим тікати, а сам боровся з Ліхом Дуріна, поки вони обоє не впали в прірву.

Братство вирушило в ліси Лотлоріена. Леголас побачив, що Фродо та Сем відстали, тому попросив інших зупинитися та подбати про рани Хобітів. Нарешті вони дісталися Золотого Лісу. Леголас ніколи не був у Лотлоріені, але чув про те, що живуть тут Ельфи охороняються невідомою силою.

У Німроделі Леголас заспівав про Ельфійку, на честь якої було названо річку. Потім він піднявся на один з малорнів у пошуках притулку для своїх супутників, але зверху долинула ельфійська мова і зупинила його. Ці Ельфи стерегли кордон Лотлоріена, чули спів Леголаса і впізнали у ньому північного родича. Вони попросили його піднятися з Фродо на їхній флет.

Провідник представився як Халдір, і Леголас розповів йому про своїх супутників. Халдир був не радий, дізнавшись, що один із них Гном. Після розмови із родичем вони дозволили Гімлі залишитися, але попросили Леголаса слідкувати за ним.

Наступного дня Гімлі відмовився бути єдиним із Братства, кому Ельфи хотіли зав'язати очі, перш ніж пустити в Золотий Ліс. Гном сказав, що він погодиться, якщо син Трандуїля одягне пов'язку теж, і Ельф відповів: "Проклятий затятий!" (FotR, p. 362Зрештою Арагорн переконав їх піти на компроміс, і все Братство йшло у пов'язках, хоча Леголас був не радий цьому.

"Що за злощасні часи! - сказав Леголас. - Ми всі вороги одного ворога, і я повинен іти наосліп коли навколо грає сонце в золотому листі!" The Fellowship of the Ring: "Lothlorien" p. 362

На Карас Галадоні 17 січня Братство привели до Келеборна та Галадріелі, Лорда та Леді Золотого Лісу. Галадріель влаштувала випробування членам Братства - подумки запропонувавши кожному з них виконання потаємного бажання в обмін на відмову від місії. Невідомо, що було запропоновано Леголасу, але тільки він та Арагорн не виявили й тіні сумніву. Братство залишалося у Лотлоріені протягом місяця. Місцеві Ельфи оплакували Гендальфа, але Леголас не міг перекласти слова плачу своїм супутникам, оскільки все ще був глибоко засмучений. Він проводив багато часу серед своїх родичів, а також брав із собою Гімлі. Гном та Ельф стали друзями, і цим усіх дивували.

Братство покинуло Лотлорієн 16 лютого. Леголас отримав лук Галадрім і сагайдак стріл від Леді Галадріель. Вони попрямували вниз Андуїном, Леголас плив в одному човні з Гімлі. Гном плакав при розлученні з Галадріелью і шкодував, що має йти далі. Леголас намагався заспокоїти свого друга.

"На жаль усім нам! І всім, хто живе у світі в ці дні. Такий наш шлях: знаходити і втрачати. ​​Але я вважаю тебе щасливим, Гімлі, сину Глоїна: ти страждаєш через свою втрату за своєю волею, ти сам зробив вибір Ти не залишив своїх супутників, і в нагороду світла пам'ять про Лотлоріена назавжди залишиться у твоєму серці. померкне." The Fellowship of the Ring: "Farewell to Lorien," p. 395

Вночі 23 лютого Орки відкрили стрілянину з луків Братством зі східного берега. Потім величезна тінь пронеслася над їхніми головами, закриваючи собою зірки, і страх зачепив серця Братства. Леголас вистрілив у тінь, і почувся жахливий крик. Ельф не знав, кого він поранив, але Фродо відчув, що ця істота над головами була однією з Назгулів. Як виявилося, Леголас убив одну з Жахливих Тварей, верхи на якій був посланець Мордора, але вершник вижив.

На Амон Хен 26 лютого настав час вирішити, яким шляхом рухатись далі. Фродо шукав усамітнення, щоб вирішити, як вчинити далі. Леголас запропонував допомогти Хобіту зробити вибір, кажучи, що він би проголосував за те, щоб піти до Мінасу Тіріт, але він піде куди б не пішов Фродо: "Було б безчесним сказати йому "прощай" тепер". (FotR, p. 419)

Потім Боромир розповів їм, що він і Фродо сперечалися, і що Хобіт зник. Члени Братства розійшлися в різні боки, шукаючи його. Леголас і Гімлі зустріли Орків у лісі та багатьох убили, але потім вони почули звук Великого Рогу Боромира. Вони прийшли на допомогу надто пізно: він був убитий, захищаючи Меррі та Піпіна.

Арагорн визначив, що Фродо та Сем вирушили до Мордора, а Меррі та Піппіна несуть до Айзенгарда. Він вирішив, що необхідно наздогнати Орків, які схопили двох Хобіттів.Леголас сказав, що вони не повинні залишати тіло Боромира, тому члени Братства, що залишилися, відправили загиблого воїна вниз по Андуїну в човні.

У швидкому темпі вони подолали 45 ліг по рівнинах Рохана менше, ніж за 4 дні. Леголас не потребував сна і був проти зупинки на відпочинок. Він гнав своїх супутників далі, кажучи: "Думка про те, що цих веселих юних друзів тягнуть як худобу, спалює моє серце". (TTT, p. 27)

Леголасова зірка допомогла розглянути слід ворогів далеко попереду на рівнині. Вранці четвертого дня він побачив групу вершників, що наближаються, за 5 ліг. Це були Вершники Рохана під проводом Еомера, який зажадав пояснити, що вони роблять у цих краях. Коли Гімлі та Еомер мало не посварилися через Галадрієлю, Леголас прийняв бік свого друга, але втрутився Арагорн і зупинив назрілий конфлікт.

Він представився як спадкоємець Ісільдура, і Леголасу здалося, що біле полум'я засяяло на чолі Арагорна, немов корона. Еомер вислухав їхню розповідь і дав їм коней, щоб рухатися швидше. Ельф їхав на Ароді без сідла та збруї, а Гном сидів позаду нього.

Еомер сказав, що його Вершники зарубали всіх Орків, і коли Три Мисливці досягли палаючої купи трупів на краю Фангорна, вони не знайшли слідів Хобітів. Цієї ночі вони побачили старого біля їхнього вогнища, і їхні коні втекли. Леголас сказав, що коні не були злякані, здавалося, вони зустріли старого друга.

Наступного ранку слід Хоббітов привів їх у Ліс Фангорн. Син Трандуїля чув легенди, що Онодрім, або Енти, мешкають тут. Ліс здавався йому дуже старим і сповненим пам'яті. Він не відчув тут зла, хоча ліс виглядав настороженим.

Потім Леголас помітив старого в сірому плащі серед дерев.Спочатку вони прийняли його за Сарумана, але потім старий скинув свій плащ, і Леголас дізнався в ньому Гендальфа.

Леголас, ти був щасливий у чертогах лісових, Наче листок між зелених побратимів… Але запам'ятай: крик чайки над пінною хвилею Покличе за собою і забере спокій. the cry of the gull on the shore, Thy heart shall then rest in the forest no more. The Two Towers: "The White Rider" p.

Леголас був здивований і заінтригований, коли Гендальф розповів йому, що Меррі і Піпін живі і зараз з Ентом на ім'я Древобород, і що Енти повстали проти Сарумана, який вирубав багато дерев у лісі. вони повинні дістатися до Едораса якнайшвидше. коні Арод і Хасуфель були з ним, тому що Тенегрів був їх вождем, і саме на його поклик вони поскакали вночі.

В Едорасі Маг переконав Короля Теодена їхати на війну проти Сарумана. Гімлі обійшов його на одного.

На світанку прибув Гендальф разом з Еркенбрандом і тисячею воїнів.Пізніше, коли Леголас їхав через ліс по дорозі в Айзенгард, він відчував гнів дерев, які, як він дізнався пізніше, були Хуорнами з Фангорна, і, озираючись назад, бачив очі серед гілок. Він мало не повернув назад, але Гном і Маг зупинили його. Досі Леголас сподівався одного разу погуляти Фангорном, і Гімлі погодився відвідати ліс із ним, якщо той подивиться на Блискучі Печери, розташовані за Гельмовою Паддю.

Три мисливці зустрілися з Меррі та Піппіном в Айзенгарді 5 березня, і Леголас також побачив Древоборода. З Саруманом провели переговори, Гендальф зламав палицю зрадника і вигнав Сарумана з Білої Ради.

Наступного дня Арагорн вирішив пройти Шляхом Мертвих і вийти на південний берег, тому що він дивився в палантир Ортанка, і побачив у ньому Корсарів, які готувалися до нападу на Мінас Тіріт. Леголас вирішив супроводжувати його, говорячи, що він не боїться мертвих. Арод відмовлявся пройти через Темні двері, але Ельф заспокоїв коня і провів його всередину. Гімлі теж боявся, але пішов за своїм другом.

У Камені Ереха Арагорн закликав Мертвих виконати клятву, і вони пішли до Пеларгіра, де захопили піратські судна. Тут Леголас почув крик чайок і, хоч він ще ніколи не бачив Моря, він відчув тугу, як і передбачила Галадріель. На мить він забув про війну, але швидко взяв себе до рук і був готовий продовжити шлях.

Леголас і Гімлі попливли з Арагорном Андуїном, і прибули в Мінас Тіріт 15 березня, під час Битви на Пеленнорських Полях. Після того, як битва була виграна, Ельф і Гном вирушили до міста на пошуки Меррі та Піпіна. Леголас помітив, що в місті мало садів, і сказав, що його народ міг би принести птахів та дерева, коли Арагорн буде коронований.Коли Ельф зустрів Принца Імрахіля з Дол Амрота, він вклонився, бо відчув у ньому кров народу Німродель із Лотлоріена.

Капітани Заходу вирішили вирушити до Чорної Врати у спробі відвернути Саурона, щоб Зберігач Кільця зміг завершити свою місію. Леголас вирішив поїхати з ними, як представник Ельфів Темнолісся та через любов до Арагорна. Військо Заходу прибуло до Чорної Врати 25 березня і билося з військами Мордора в Битві при Моранноні, поки Кільце не було знищено, і в ту мить правління Саурона закінчилося.

Члени Братства знову були разом на святкуванні на Кормаленському Полі, і Леголас щасливий блукав у лісах Ітіліена. Він вирішив оселитися тут разом із кількома Ельфами, якщо дозволить Трандуїль.

Арагорн був коронований 1 травня, і Братство залишалося в Мінас Тіріт до його весілля з Арвен 22 липня. Коли вони прибули в Гельмову Падь, Леголас разом з Гімлі подався дивитися Блискучі Печери, як і обіцяв. Ельф не знаходив слів від побаченого. В Айзенгарді двоє друзів попрощалися з рештою і поїхали до Фангорна.

Леголас привів Ельфів з Лісового краю в Ітіліен, і земля, що пустувала під тінню Мордора, зацвіла від їхньої турботи. Але він завжди чув поклик моря, що надходив від Великої Річки. Коли Арагорн помер у 120 році Четвертої Епохи, Леголас вирішив наслідувати поклик серця. Він побудував сірий корабель і поплив Андуїном. Говориться, що Гімлі, як найкращий друг Леголаса, супроводжував його, і разом вони, останні члени Братства, залишили Середзем'я і попливли за Море на Захід.

Appendix A of The Lord of the Rings: "Durin's Folk" дає інформацію про Legolas's життя після the War of the Ring.

The History of Middle-earth, vol. II, The Book of Lost Tales Part Two: "The History of Eriol or Aelfwine," p.327 включно з фізичним описом Legolas.

Колір волосся Леголасу

Колір волосся не встановлений у тексті "Володаря Кільця". Тільки невиразний опис, за яким можна визначити, що у Леголаса було темне волосся. "Фродо подивився вгору на ельфа, що височіє над ним, він пильно дивився в ніч, шукаючи мету, щоб вистрілити. Його голова була темна, увінчана гострими білими зірками, які мерехтіли в темному вирі неба позаду". The Fellowship of the Ring: "The Great River" p. 403

Однак цей уривок неоднозначний, тому що Фродо міг бачити лише контур голови ельфа у темряві.

У "Хоббіті" батько Леголаса Трандуїль описаний із золотим волоссям:

На чолі бенкетуючих сидів лісовий король з вінцем з листя на золотистому волоссі. The Hobbit: "Flies and Spiders," p. 165

Якщо цей уривок є достовірним, тоді Леголас міг успадкувати золоте волосся від батька.

Про колір волосся ельфів згадується в коментарях до додатку:

"Вони (Квенді) були високими і прекрасними, першими дітьми світу, і серед них Ельдар були як королі, яких зараз пішли: Народ Великої Подорожі, Народ Зірок. Вони були стрункими, світлошкірими і сіроокими, хоча їхні локони були темними, за винятком золотого вдома Фінарфіна. Appendix F of Lord of the Rings: Part II, "On Translation" p. 415-16

З цього уривка можна зробити висновок, що золоте волосся було тільки у тих, хто родом з Будинку Фінарфіна, а оскільки Леголас був Сіндом за походженням, він повинен бути темноволосим. Однак, у коментарі Крістофера Толкіна до The Cottage of Lost Play в The Book of Lost Tales I, він вважає, що ця строга класифікація ставилася не до всіх ельфів, а до Нолдор (які спочатку названі Номами):

"В останньому параграфі Додатка F посилання до 'Номів' [Нолдор] було видалено та замінено уривком, що пояснює використання слова Ельфи в есе "Квенді та Ельдар". Цей уривок – з посиланням на Квенді як ціле – продовжується тими ж словами, як і в чернетці: «Вони були високим і красивим народом, серед них Ельдар були як королі, які зараз пішли: Народ Великого Подорожу, Народ Зірок. Вони були високими, світлошкірими і сіроокими, хоча їхні локони були темними, за винятком золотого будинку Фінрода [пізніше виправлено на Фінарфін]. : насправді у Ваньяр було золоте волосся. Фінарфіна, родом з Ваньяр. Book of Lost Tales I: "The Cottage of Lost Play" (commentary), p. 44

Якщо це вірно, тоді коментар про колір волосся Ельфів з Додатку F не відноситься до Синдару, які були групою Ельдар, що відокремилася від Нолдора, і таким чином, можливо, хтось із них міг мати золоте волосся.

Інший ключ до розгадки, що стосується зовнішності Ельфів Сіндар у засланні до походження імені Синдар, яке означає "Сірий" або "Сірі Ельфи" (слово gray можна перекласти також, як "сиві ельфи"):

"Дослідники також вважають, що посилання стосується Сіндар. Ельве мав довге прекрасне волосся сріблястого відтінку, але це не загальна риса Сіндар, хоча таке часто зустрічалося, особливо у близької рідні Ельве (як у випадку з Кірданом). Загалом Синдар нагадували вигнанців, будучи темноволосими, сильними та високими, але витонченими”. The History of Middle-earth, vol. XI, The War of the Jewels: "Quendi and Eldar" p. 384

З уривку ми дізнаємося, що більшість Синдар були темноволосими, але також можливі винятки, випадки сріблястих Синдар. Цілком ймовірно, що були винятки - Синдар із золотим волоссям, таким, як у Трандуїля.

Таким чином, немає точної згадки про колір волосся Леголаса, воно могло бути і темним, і світлим.

Важливі дати

3017, 21 березня: Арагорн привозить Голлум до Темнолісся для допиту.

20 червня: Голлум втікає. Серпень: слід Голлуму втрачено. Леголас посланий до Рівенделла з новинами про втечу Голлума. 25 жовтня: Леголас присутня на Раді Ельронда. 18 грудня: Леголас обраний від Ельфів до Братства. 25 грудня: Братство залишає Рівенделл.

11-12 січня: Снігова буря заважає Братству перетнути Карадрас. 13 січня: Братство атаковане Варгамі. Вони вирішують йти через Копі Моріа. 15 січня: Братство атаковане Орками. Вони біжать до мосту Кхазад-дума, де Гендальф бореться з Балрогом і падає у прірву. На кордоні Лотлоріена Леголас розмовляє з Халдіром, який погоджується провести їх через ліси. 17 січня: Братство представлене Галадріелі та Келеборну. 16 лютого: Братство залишає Лотлорієн. 23 лютого: Леголас стріляє в Жахливу Тварину, на якій був один з Назгул. 26 лютого: Братство розпалося. Леголас супроводжує Арагорна та Гімлі у переслідуванні Урук-хай, які схопили Меррі та Піпіна. 30 лютого: Три Мисливці зустрічають Еомера. 1 березня: Три Мисливці зустрічають Гендальфа у Фангорні і дізнаються про те, що Меррі та Піпін живі. 2 березня: Гендальф, Леголас, Гімлі та Арагорн прибувають до Едорасу і їдуть на війну проти Сарумана разом із Теоденом. 3-4 березня: Битва за Хельмову Падь. 5 березня: Три Мисливці зустрічають Меррі та Піпіна в Айзенгарді. Переговори із Саруманом.8 березня: Леголас і Гімлі йдуть за Арагорном Шляхом Мертвих. 13 березня: Арагорн, його супутники та Мертві захоплюють кораблі Корсарів у Пеларгіра. Леголас чує чайок і починає тужити Морем. 15 березня: Арагорн та його супутники прибувають до Мінасу Тіріт у розпал Битви на Пеленнорських Полях. 18 березня: Військо Заходу виступає з Мінас Тіріт до Чорної Врати. 25 березня: Військо Заходу бореться з військами Мордора доти, коли Кільце знищено, і царство Саурона зруйновано. 8 квітня: Братство з'єднується на Кормаленському Полі. Леголас вирішує оселитися в Ітіліені. 1 травня: Коронація Арагорна. 22 липня: Братство залишає Мінас Тіріт. 19 серпня: Леголас їде з Гімлі, щоб відвідати Блискучі Печери. 22 серпня: Леголас і Гімлі розлучаються з друзями і вирушають до Фангорна.

Четверта Епоха:

120 Смерть Арагорна. Леголас відпливає за Море у супроводі Гімлі.

Етимологія

Леголас (Legolas):

Леголас означає "зелене листя" або просто "зелений лист." Його ім'я – це діалектна форма від синдаринського слова Лаеголас (Laegolas). Слово leg означає "зелений" від Синдаринського laeg. Слово las означає "аркуш" і golas - літер. "збір листя" на Синдарині.

The Letters of J.R.R. Tolkien: Letter #211, #297

Леголас Зеленолист (Legolas Greenleaf):

Іноді до нього зверталися як Леголас Зеленолист. Зеленолист це не прізвище, а простий переклад імені Леголас на Загальну мову.

Лайкваласе (Laiqalassë):

Так було переведено на Квенья ім'я його тезки - Леголаса з Гондоліна. Можна припустити, що Леголаса Зеленоліста теж почали так називати після відплиття за Море.

У чернетках цей персонаж носив ім'я Галдор (Galdor).

У деяких інтернет-версіях текстів ім'я Galdor було помилково розпізнане як Гайдар (Gaidar), але у оригіналах текстів такого варіанта немає.

Генеалогія

На жаль, про сім'ю Леголас практично нічого не відомо.

Переклади

У всіх перекладах ім'я перекладено як Леголас, або, як Леголас.

Леголас (Legolas)

За походженням ельф із синдар. Син Трандуїла, короля Лісових ельфів північного Чорнолесся. Про матір Леголаса з доступних текстів нічого не відомо.

Біографія

Третя та Четверта Епохи

Точна дата його народження невідома, але можна припустити, що на момент війни Кільця йому було понад 500 років.

У 3018 році Третьої Епохи Леголас був посланий своїм батьком до Рівенделла, щоб повідомити Ельронда про втечу Голлума.

Леголас був обраний до дев'яти Охоронців як представник народу ельфів. Спочатку передбачалося, що він супроводжуватиме Кільце принаймні до гірських перевалів. Він дістався разом з усім Загоном до печер Морії, прийшов у його складі Лоріен і доплив до Рауроса Андуїном.

У Сарн Гебір Леголас застрелив крилату тварюку, що несла одного з назгулів.

Після цього його шлях лежав з Арагорном та Гімлі через роханський степ – у гонитві за орками, що схопили їх друзів Меррі та Піппіна; від лісу Фангорн до фортеці Хорнбург. Звідти він здійснив разом із Гендальфом Білим, Арагорном та Гімлі візит до Ізенгарда. Надалі він супроводжував Арагорну - через Хорнбург, Едорас і Дунхарг, потім Шляхами Мертвих, через південні провінції Гондору в Пеларгір і звідти - в Мінас Тіріт вгору Андуїном.

У Пеларгірі в душі Леголаса прокинулася туга, що дрімала доти, по морю.Як і було передбачено в посланні Галадріелі, переданому через Гендальфа, вона була пробуджена криками морських чайок і з того часу не вщухала ніколи.

Ельф взяв участь у Пеленнорській битві, а потім виступив у складі воїнства Заходу в дорогу до воріт Мораннона. Перед битвою, що розгорнулася там, Леголас знову був представником від свого народу, слухаючи промови Голосу Саурона.

Леголас був присутній на коронації Арагорна та його весіллі з Арвен у Мінас Тіріт (1 липня 3019 р. Третьої Епохи).

Після цього він пішов у Хельмову Падь, де Гімлі провів його печерами Агларонда, а потім – в Ізенгард, де Леголас вирушив у ліс Фангорн у супроводі Гімлі, попрощавшись з іншими Охоронцями.

Пізніше Леголас привів багатьох із ельфів Зеленолесся в Ітіліен, де оселився сам. Ельфи зробили Мінас Тіріт і землі, де жив Фарамір (Емін Арнен), прекрасніше, ніж вони будь-коли були. 1) А чудові сади будинку Фараміра були задумані саме Леголасом. 2)

У 120 році Четвертої Епохи Леголас побудував в Ітіліені корабель і пішов за Море, можливо, взявши із собою свого друга Гімлі.

Опис

Леголас був високий і гнучкий, він одягався в одяг зелених і коричневих квітів, а на ногах у нього було легке шкіряне взуття.

Леголас був надзвичайно сильний, здатний швидко натягнути свій великий бойовий лук. Він був обдарований приголомшливою живучістю ельфійського тіла, яке було настільки міцним і стійким до пошкоджень, що спокійно дозволяло йому ходити не тільки по глибокому холодному снігу, а й по гострому камінню в дуже легкому взутті. Також Леголас був невтомним із Братства. 4)

Під час подорожі в складі загону Охоронців Леголас стає найкращим другом Гімлі, сину Глоїна, приблизно з часів перебування Загону в Лоріені. а при облозі Хорнбурга навіть починають суперечку: хто зуміє скинути більше ворогів. Леголас вбиває сорока одного супротивника, але Гімлі все ж випереджає його на одного орка.

Вірним супутником і другом Леголас був і для Арагорна.

Зброя

Коли Загін залишав Рівенделл, у Леголаса за спиною висів ельфійський лук і сагайдак зі стрілами, а на поясі - довгий кинджал в білих піхвах. Колчани. Також він отримав один із плащів, зітканих. ельфійками Лоріена і самої Галадріелью, що змінює колір у різних умовах.

Етимологія

Ім'я «Леголас» (Legolas) означає «зелений лист». laegolas, де елемент laeg означає «зелений» (на лісовій мові - leg), а golas перекладається як "листя".

Цікаві факти

1) Леголас проводив годинник сну ніби в особливій напівдрім'ї (що, мабуть, було властиво для всіх ельфів) Найкраще він почував себе серед зеленої рослинності, яка повертала йому сили.Він мав легку, майже нечутну ходу і міг спритно пересуватися снігом величезної глибини, не провалюючись у нього. Також Леголас виділявся із Загону своєю пильністю.

2) Леголас спокійно керував непокірним роханським конем Ародом без сідла і вуздечки, везучи з собою Гімлі, на превеликий подив Рохіррім. А починаючи шлях під Білими горами, він зміг заспокоїти Арода, який не хотів продовжувати шлях. Келеборн згадує, що Леголас був знайомий з управлінням човнами, чому, ймовірно, навчився на річці Лісній, що тече через володіння його батька Трандуїла.

3) В Ерегіоні Леголас чує голоси каменів, що тужать про своїх господарів, що пішли. У Лоріені тільки він і Арагорн витримують погляд Галадріелі. При зустрічі з Еомер йому здається вінець над головою Арагорна. Також Леголас міг відчувати радість дерева і старовину лісу.

4) У тексті «Істарі» говориться, що у остаточному поваленні Саурона ельфи брали мало участі (на стадії дії) і дії Леголаса, можливо, були найменшими серед Дев'яти Охоронців.

5) У тексті ВК є момент, де йдеться про «темну голову» Леголаса. Ця обставина може свідчити на користь темного кольору його волосся, проте стверджувати це напевно неможливо, бо сцена відбувається при зоряному світлі.

6) Леголас відразу визнає в Імрахілі ельфійську кров, вперше побачивши його.

7) У ранньому тексті "Падіння Гондоліна" ім'я "Леголас" носить ельф з роду Древа. Він відрізнявся прекрасним зором і був одним з тих, хто виводив жителів Гондоліна при його руйнуванні. Він сплив за Море і оселився на Тол Ересеа, де ельдар називали його Лайквалассе (Laiqalassë). 7)

Інші версії

Чернетки до «Володаря Перстнів»:

1) Відповідно до чернеток, персонаж, який став у остаточній редакції Леголасом, раніше носив ім'я «Галдор» (Galdor). 8)

2) В одному з чернеток говориться, що після того, як Загін почав розпадатися на Андуїні, то як Леголас, так і Гімлі відчули, що їх серця більше не лежать до продовження місії Загону; що вже надто багато ліг пролягло між ними та їхніми рідними будинками. Тому вони попрямували на північ – Леголас мав намір на якийсь час приєднатися до ельфів Лоріена, а Гімлі сподівався дістатися до Гори (Еребора) 9).

3) В одному з джерел Келеборну здається, що Гімлі та Леголас не підуть далі за Лоріена; він пропонує їм скористатися гостинністю Лоріена і залишитися настільки, наскільки їм заманеться. Леголас пропонується або залишитися жити з народом Лоріена, або повернутися до себе додому при слушному випадку 10) .

4) В одному з уривків говориться, що незабаром після розпаду Загону Леголас та Гімлі губляться, потрапляють у полон до Сарумана і, очевидно, випадають із подальшого сюжету. Надалі, однак, цей уривок, пов'язаний із «західною історією», був викреслений і негайно замінений більш старою і повною версією, в якій ідея про полон гнома та ельфа була відсутня, а їхня сюжетна лінія була пов'язана з відродженням Гендальфа 11).

5) Інші чернетки дають нам ще кілька версій. За однією з них, яка створена ще до появи опису Лоріена, після поділу Загону Гімлі і Леголас спільно роблять подорож на північ, де раптово зустрічають Гендальфа, що відродився. Згідно з іншою – Загін розпадається, встигнувши дійти до Мінас Тіріт; шлях гнома і ельфа північ починається лише звідти.Втім, і в цьому варіанті їм трапляється повсталий Гендальф Білий, внаслідок чого всі троє повертають назад до Міста. Там же зазначено, що перемога під стінами Міста була здобута за допомогою Гендальфа, Леголаса, Гімлі та Древоборода, які зробили вирішальний внесок у переломний момент… Про Рохан та його людей не йдеться нічого, крім епізодичного згадування Вершників, які виступають силою проти Мордора 12).

6) В одній з версій Леголас, дізнавшись балрога, намагається стріляти в нього, але ороча стріла пронизує його плече, і йому не вдається зробити пострілу через рану 13).

Укладачі - Balin, Йіржі

2) History of Middle-Earth, Volume XII, THE PROLOGUE AND APPENDICES TO THE LOTR, The Heirs of Elendil, p. 220

3) , 4) history of middle-earth, volume II, the historie of eriol or aelfwine and the end of the tales, aelfwine of england, p. 327